Контрольні функції Міністерства фінансів України
Мінфін України в разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінфіну України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінфіну України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності та громадянами.
Досвід багатьох країн світу переконує, що неможливо досягти макроекономічної стабільності без сильної ланки із уряді, якою повинно бути Міністерство фінансів. Саме це міністерство в умовах ринкової економіки має відігравати пріоритетну роль у фінансовій сфері й стати головним інс¬титутом із вироблення та реалізації бюджетної, податкової і фінансової по¬літики держави.
Насамперед Міністерство фінансів повинно стати центром макроекономічного планування й прогнозування розвитку економіки держави на період від 1,5 до 2 років, а також здійснювати економічну експертизу можливих наслідків від рішень, прийнятих Верховною Радою та урядом України. За таких обставин деякі функції сьогоднішнього Міністерства економіки пог¬линаються.
Іншою сферою діяльності Міністерства фінансів має стати податкова політика. Вже на сьогодні надзвичайно актуальне завдання щодо збільшення частки коштів, які акумулюються у державному бюджеті, причому не за рахунок запровадження нових податків чи підвищення ставок діючих, а саме в результат раціоналізації податкової системи, розширення кола платників податків і бази оподаткування. Для цього необхідно постійно вести роботу з удосконалення податкового законодавства. Тому створення повноцінного, структурного підрозділу в Міністерстві фінансів є вимогою часу. Функціями такого підрозділу мають також стати розробка й реалізація митної політики.
У разі подолання спаду промислового виробництва, зменшення до міні-муму інфляції створюються передумови для економічного зростання, однією із характерних рис якого повинна стати оновлена бюджетна політика.
Враховуючи те, що обсяги фінансування видатків бюджету жорстко обмежені рамками можливого залучення дохідних джерел і граничного рівня дефіциту бюджету, бюджетна політика у сфері видатків повністю залежатиме від того, наскільки ефективно вдасться реалізувати стратегічну лінію на здійснення фінансової стабілізації. А це можна забезпечити тіль¬ки за жорсткої системи контролю за державними витратами та постатей¬ним їх обліком.
Для забезпечення чіткого контролю за витрачанням коштів держави слід насамперед розмежувати, спираючись на Конституцію України, Закони України "Про місцеве самоврядування та "Про Кабінет Міністрів України", функції, які мають загальнодержавний характер і є інструментами реалізації політики держави у тій чи іншій галузі, й функції чисто місцевого значення між рівнями управлінських структур у системі органів влади.
Наступним кроком має стати закріплення прямих податків чи їх окре¬мих видів та визначення власних доходів бюджетів місцевого самоврядуван¬ня, а також законодавче врегулювання питання про приналежність усіх не¬прямих податків державного бюджету України. Усі ці завдання повинні вирі¬шуватися блоками: бюджетним, фінансів соціальної сфери і сфери матері¬ального виробництва Міністерства фінансів.
Надалі необхідно прискорити роботу щодо становлення в Україні систе-ми казначейства, зміцнення її матеріально-технічної бази, включення до складу Головного управління Державного казначейства місцевих фінансових органів, переходу не лише на виконання державного бюджету казначейством та оплату рахунків розпорядників асигнувань, а й виконання місцевих бюд-жетів.Такий крок дасть можливість за умов дефіциту фінансових ресурсів дер-жави забезпечити попередній та поточний контроль за постатейним вико-ристанням бюджетних коштів розпорядниками асигнувань на місцевому рів¬ні. Це аж ніяк не суперечить Конституції України та хартії про місцеве са-моврядування, а навпаки — сприяє їх розвитку. Органи місцевого самовря-дування самі формуватимуть свої бюджети, визначатимуть спрямованість коштів. Перехід на казначейське виконання бюджетів дасть можливість забезпечити контроль за рухом фінансових ресурсів та бездефіцитністю місце-вих бюджетів.
Розмежування функцій між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування значно посилює роль центральних міністерств, які отримують кошти із бюджету для реалізації політики Президента й уряду у тій чи іншій галузі, а також підвищує відповідальність за їх витра¬чання.