Загальна характеристика системи органів державної влади місцевого самоврядування в Україні

Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України (1996 р.) дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно-правового регулювання виступає в якості:

по-перше, відповідної засади конституційного ладу Ук¬раїни,

по-друге, специфічної форми народовладдя;

по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішен¬ня питань місцевого значення.

Згі¬дно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпо-середньо через органи державної влади та органи місцево¬го самоврядування. З даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему фор¬му реалізації народом належної йому влади. Основними формами місцевої демократії є (див. схему 1):

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через орга¬ни місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний структурно-організаційний механізм, який іменується системою місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані являє собою сукупність органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та організаційних форм, за допомогою яких відповідна те¬риторіальна громада або її складові частини здійснюють завдання та функції місцевого самоврядування, вирішують питання місцевого значення.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) до елементів системи місцевого самоврядування відносить:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні в місті ради, які створюються у містах з район¬ним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні ін¬тереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У структурі системи місцевого самоврядування можна виділити два основних елементи — територіальну громаду та органи місцевого самоврядування.

Схема 2 показує склад органів місцевого самоврядування України:

Територіальна громада - це основний суб'єкт місце¬вого самоврядування, її складають жителі села (кількох сіл), селища, міста.

За обсягом правоздатності та дієздатності своїх членів територіальна громада є неоднорідною - її складають жи¬телі села, селища, міста, які мають різний правовий статус (громадяни України, іноземці, особи без громадянства). Члени міської громади - громадяни України, які досягли 18 річного віку та не визнані судом недієздатними - є ак¬тивними суб'єктами міського самоврядування. Вони ма¬ють право обирати органи і посадових осіб місцевого само¬врядування, бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування або їх посадовими особами, бра¬ти участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватися іншими передбаче¬ними Конституцією України, законами України та статута¬ми територіальних громад правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування.