Державні важелі регулювання інвестиційної діяльності

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, республіканськими і регіональними програмами розвитку народного господарства, республіканськими й місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності й контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управління державними інвестиціями здійснюється республіканськими й місцевими органами державної влади й управління та включає планування, визначення умов та виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних та позабюджетних коштів.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно - правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність [1].

За макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності відповідають органи державної влади країни. У розпорядженні держави є важелі як прямої дії у вигляді централізованих державних капітальних вкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.

Бюджетні важелі - це встановлена державою система податків, що практично визначають систему перерозподілу доходів підприємств і гро¬мадян країни, яку держава вважає оптимальною для формування прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств і підприємців ринкових стимулів до роботи та отримання прибутків. З бюджетом можуть порівнятися фінанси наймогутніших корпорацій.

Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні умови, регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка, по суті, репро¬дукує збільшення коштів в економічній системі.

Встановлюючи вигідні умови (у вигляді ціни чи дивідендів) для своїх цінних паперів, держава стимулює їх купівлю юридичними та фізичними особами і цим зменшує кількість вільних грошей, які можуть бути використані для кредитування інвестицій через банківську систему [4].

Підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств багато в чому залежить від державного регулювання макроекономічних умов інвестування. Невдалий хід і негативні результати проведених в Україні економічних реформ показали, що для пожвавлення інвестиційної діяльності першорядне значення мають такі макроекономічні умови, як зміцнення фінансового (у тому числі фондового) ринку, його орієнтація на інвестування реального сектора економіки; перетворення заощаджень населення в інвестиції; збільшення сукупного попиту; збільшення обсягу державних інвестицій і раціональне їхнє розміщення [2].

У числі першочергових задач знаходиться зміцнення банківської системи, її орієнтація на інвестування реального сектора економіки. Щоб усунути перекачування грошей від реального виробництва товарів і послуг у фінансовий сектор, необхідно кардинально реструктурувати банківську систему, посилити правові основи діяльності банків.

З метою розвитку довгостроковою інвестиційного кредитування необхідно внести ряд невідкладних коректив у банківську політику, що з забезпечують зрушення в структурі банківських пасивів у бік формування довгострокових депозитів, перетворення банків у діючий механізм активізації інвестиційного процесу.

Великі можливості активізації інвестиційного процесу пов'язані з розвитком фінансових ринків. В індустріально розвинутих країнах він відіграє досить вагому роль у технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів.

Потреби здійснення інвестиційних проектів в економіці України вимагають нарощування обсягів довгострокового кредитування. Саме довгострокові банківські кредити є необхідною передумовою структурної перебудови виробництва, його розширення та оновлення виробничих фондів.

З метою заохочення інвестування коштів в реальну економіку необхідно забезпечити пріоритетність виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування для банків, які кредитують високоефективні інвестиційні проекти, в першу чергу інноваційного спрямування [3].