Процес інвестування капіталу. Стратегічні міркування. Основні напрями інвестиційної стратегії

б) оцінка реалізації та очікуваного результату інвестиційного рішення.

2.Стратегічні міркування

Система бюджетування капіталу не повинна розглядати інвестиційні проекти в ізоляції, тобто приймати лише ті, які пропонують позитивне значення чистої теперішньої вартості, і відкидати всі інші. Вона є цілісною частиною процесу корпоративного планування фірми і має, таким чином, бути узгодженою з цілями і стратегіями підприємницької діяльності. Процес інвестування, або процес перерозподілу ресурсів, до якого він інколи зводиться, є саме тим основним методом, за допомогою якого втілюється стратегія.

3. Класифікація інвестицій.

Необхідна інформація і метод аналізу змінюються залежно від природи проекту. Існує така усталена класифікація інвестиційних пропозицій:

1)заміщення;

2)скорочення витрат;

3)розширення або покращення;

4)нові продукти;

5)стратегія;

6)статутна діяльність і благодійність.

Пропозиції по заміщенню зумовлені перш за все потребою замінити активи, які вже майже виробилися або потребують надзвичайно високих витрат на підтримання їх у робочому стані. Від заміщення очікується мале покращення або його не очікується зовсім. Але ці витрати є необхідними для підтримання відповідного рівня виробничих потужностей або якості послуг. Аналіз фахівців-інженерів відіграє найбільшу роль при експертизі цих пропозицій.

Скорочення витрат. Пропозиція по скороченню витрат має на меті їх економію шляхом використання додаткового обладнання або модифікації вже існуючого. Начальники виробничих підрозділів і спеціалісти повинні регулярно переглядати виробничі операції з метою виявлення інвестиційних можливостей, які можуть призвести до скорочення витрат.

Пропозиції по розширенню і покращенню мають відношення до вже існуючих продуктів і спрямовані на збільшення обсягів виробництва, поліпшення сервісних і дистриб’ютерських можливостей; підвищення якості продукту або для підтримки чи зміцнення конкурентної позиції фірми.

Пропозиції щодо нових продуктів мають відношення до всіх капітальних витрат, що стосується нових продуктів.

Стратегічні пропозиції генеруються на вищому управлінському рівні і включають витрати у нових сферах або у тих, де вигоди отримані поза інвестиційним проектом як таким. Проект може пропонувати негативну чисту теперішню вартість, але у ширшому смислі створювати багатство.

Статутна діяльність і благодійність зазвичай не дають фінансових надходжень, хоча й можуть принести фірмі користь іншим чином. Але головним при цьому є мінімізація витрат для досягнення певних цілей.

Кожна пропозиція повинна бути ранжована у кожній категорії за такими ознаками, як вплив на прибуток, ступінь її терміновості, а також, чи може вона бути відкладена або перенесена.