Мовна свідомість державних службовців
Мовна свідомість вивчається мовознавцями, однак для сфери державного управління – це новий аспект, що й зумовлює актуальність дослідження.
Для з’ясування рівня мовної свідомості викладачі кафедри української мови проводили соціологічне опитування серед слухачів першого курсу денної і вечірньої форм навчання, другого курсу вечірньої і заочної форм навчання Академії (2002-2003 навчального року), слухачів першого курсу денної форми навчання, другого курсу заочної форм навчання НАДУ при Президентові України (2003-2004 навчального року), які вивчають дисципліну нормативної частини “Ділова українська мова в державному управлінні”. З 2002 р. започатковано опитування для з’ясування ставлення слухачів до української мови, враження про спілкування українською мовою в НАДУ. Слухачі, лише за бажанням вказували свої прізвища, імена та по батькові, давали відповіді на запитання анкети без попередньої підготовки, висловлюючи думки спонтанно і, на наш погляд, правдиво, відверто.
У запитаннях анкети пропонувалося три позиції - а) українська мова, б) російська мова, в) інша (вкажіть яка): Яку мову Ви вважаєте рідною? Якою мовою здійснювалося навчання у школі? Яку школу Ви закінчили і, в якому році? Якою мовою здійснювалося навчання у ВНЗ; якого року Ви закінчили ВНЗ? Якою мовою Ви спілкуєтеся на роботі та в побуті? Якою мовою Ви спілкуєтеся зі своїм керівником і зі своїми підлеглими? Як Ви думаєте, яка мова має бути державною в Україні і чому? тощо.
Якщо більшість відповідей охоплювала позицію а) – “російську мову”, пропонувалося відповісти, чи є бажання і можливість вивчити українську мову ( а) так; б) ні; в) на це немає часу; г) якщо буде створено належні умови; г) інший варіант відповіді).
Розглянемо деякі результати опитуваннь на денній, вечірній і заочній формах навчання в НАДУ при Президентові України у процентному відношенні. Обробка даних соціологічного опитування здійснювалася виконавцями науково-дослідної роботи № 10 “Ділове спілкування в державному управлінні (мовознавчий і психологічний аспекти)” Г.А.Андрієнко і С.І.Шокарєвою.
Останнім було запитання: “Який висновок щодо функціонування української мови в Академії Ви можете зробити, спілкуючись із працівниками Академії, зі слухачами та ін.?”
Як показав аналіз відповідей на запитання, в анкетах відображено ставлення слухачів як до української мови взагалі, так і до її функціонування в Україні й Академії зокрема. Висловлювалася думка про те, що українська мова значно розширила свої межі, що всі дисципліни в НАДУ при Президентові України читаються українською мовою, що є ще одним кроком уперед. На думку слухачів, значна частина працівників Академії поступово стає взірцем для інших, оскільки досконало володіють сучасною українською літературною мовою та офіційно-діловим стилем.
Викладачі читають лекції українською мовою, але не вимагають від слухачів говорити державною мовою (особливо на практичних і семінарських заняттях). В одній із відповідей на останнє запитання зазначалося: “В Академії мало звертається увага на дотримання Конституції України та Закону “Про мови”.
Слухачі вважають, що мова більшості викладачів в основному відповідає літературним нормам і стимулює до вивчення державної мови. Однак є і такі викладачі, які, на жаль, читаючи лекцію чи проводячи практичне заняття, переходять з української мови на російську, оскільки їм не вистачає лексичного запасу. Подібні поодинокі випадки досі трапляються, і прикро, що ці викладачі не вивчають державну мову або не вдосконалюють своє професійне мовлення.
Також деякі співробітники Академії, за спостереженнями слухачів, спеціально демонструють небажання спілкуватись українською, навіть тоді, коли робляться їм зауваження. Пропонується роз’яснювати слухачам, викладачам, співробітникам про статус державної мови в Україні та популяризувати українську мову.
Слухачі одностайні в тому, що вивчення української мови, зокрема навчальної дисципліни “Ділова українська мова в державному управлінні” нормативної частини програми підготовки магістрів державного управління, в Академії забезпечується на належному рівні, а після відвідування занять не зникає бажання говорити державною мовою. Викладачі кафедри української мови на заняттях суттєво допомагають поглибити знання й удосконалити вміння і навички правильного використання засобів ділової української мови залежно від мети ділового спілкування і мовленнєвої ситуації.