Національний капітал та іноземні інвестиції в Україні: проблеми взаємодії

Лякає інвесторів в першу чергу не стільки політичний, скільки економічний ризик. І якщо проектні організації ще якось можуть передбачати мікроекономічні ризики, то проблема впливу макроекономічної кризи на проробку, реалізацію й експлуатацію інвестиційного проекту навряд чи може бути успішно вирішена в найближчому майбутньому.

У різних країнах в такій ситуації використовують різні інструменти стимулювання іноземних інвестицій на макрорівні (таблиця 1.2) [41]

Таблиця 1.2.

Форми стимулювання іноземної інвестиційної діяльності

ФормиІнструменти

1.Фінансово-кредитне стимулювання1.1.Безпроцентні кредити

1.2.Пільгові кредити

1.3.Інвестиційні гарантії

2.Податкове стимулювання2.1.Зниження ставки податку

2.2.Податкові угоди з іншими країнами

2.3.Зняття податків на реінвестиції

2.4.Безмитний імпорт обладнання та/або сировини

2.5.Прискорена амортизація

2.6.Податкові кредити

3.Стимулювання інфраструктурного забезпечення3.1.Надання землі у безкоштовне користування або за пільговими цінами

3.2.Надання будівель і споруд у безкоштовне користування або за пільговими цінами

3.3.Субсидії на користування енергією

3.4.Транспортні гранти

3.5.Пільги щодо фрахту

4.Стимулювання конкретних інвестиційних проектів4.1.Гранти (цільове фінансування) ресурсо- і природозберігаючого обладнання

4.2.Гранти проектів, орієнтованих на підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів, поліпшення умов праці

4.3.Сприяння в проведенні техніко-економічних обґрунтувань проектів

4.4.Гранти на проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт

5.Протекціоністські заходи5.1.Тарифи та нетарифні інструменти