Перспективи формування ефективної національної економіки

Перетворення в українській економіці повинні розглядатись у межах цілісного соціально- орієнтованого механізму господарювання. Традиційний науковий підхід до економічних досліджень, пов'язаний з генетичним аспектом діалектичного методу пізнання та аналізом причинно - наслідкових взаємозв'язків між економічними явищами, дозволяє вивчати закономірності виникнення та зміни суспільно - економічних формацій, але він повинен бути доповнений функціональним аспектом, який пов'язаний із вже усталеним відтворенням економіки в даний історичний момент.

Інструментарій сучасного макроекономічного прогнозування не має яскраво вираженої національної специфіки. Національна специфіка виявляється в межах елементів моделей та програмно- цільових заходів.

Соціальна спрямованість способу виробництва якісно залежить як від технологічного стану, так і формується в залежності від процесів соціально- економічного характеру, що в сукупності визначає еволюцію технокультури.

Технокультура - це:

1) історично визначений із можливістю програмувати рівень науково - технічного розвитку суспільства й здібностей людини, виражений у типах та на основі реалізаціі технічних можливостей у сфері виробництва, його організаціі та управління;

2) рівень технічної безпеки у межах економічної безпеки територіі;

3) сполучення техніки з передбачуваними виробничими функціями людини, вміння створювати корисні засоби виробництва і засоби споживацького призначення;

4) технічна освіта та виховання;

5) можливість як адаптуватись в науково - технічних реаліях, що змінюються, так і розвивати передові напрямки у науці та вихованні.

Головною особливістю парадигми економічного розвитку стає системна інтеграція різних теорій, які зараз відокремлені. Метою людства є органічне поеднання природних умов середовища проживання, науково - технічного прогресу, вільної дії економічних законів та переважання моральних цінностей, тобто досягнення соціально - економічного континіума.

Монополія на єдино правильну методологію є помилковою і виконує роль гальма для нових винаходів, не сприяє вдосконаленню науки і техніки.

Рушійною силою розвитку науки і техніки виступають суспільні потреби у вигляді сукупності соціально детермінованої потреби суспільства та суспільно необхідних витрат праці на ії задоволення. Під інтегрованою категорією соціально - економічної ефективності нововведень автори розуміють виробничі відносини щодо досягнення у кінцевому результаті оптимальної кількості матеріальних і духовних потреб, благ для задоволення комплексу суспільних та індивідуальних потреб і, як наслідок, стабілізація економіки з найменшими витратами живої й суспільної праці у процесі розробки, впровадження і технологічного функціонування нововведень з урахуванням середовища проживання.

Глобалізація господарчих зв'язків розширює можливості становлення ринкових відносин і відкриває нові горизонти для науково - технічного та економічного прогресу. Створювати нові виробництва під силу лише лідерам. Перехід до п'ятого технологічного ладу означає перехід до нового режиму економічного розвитку з його новими загрозами; можливістю невписуваності до глобальних технологічних ланцюжків; формуванням глобальних монополій, можливістю накопичення структурних диспропорцій. Тому економічна політика, спрямована на подолання технічного відставання і підвищення економічної безпеки, повинна включати:

 державне регулювання економічних процесів взагалі, та інвестиційних зокрема;

 розумне сполучення форм власності (особливо в умовах розвитку ринкових відносин);