Організаційно-економічні умови залучення іноземних інвестицій в процесі активізаціі економічного потенціалу підприємства

До структурних інвестиційних конкурентних переваг належать виробнича структура підприємства, його місія, організаційна структура, спеціалізація виробництва, регулювання виробничих процесів, наявність кваліфікованого персоналу, відповідна нормативно-методична база [2].

Найважливіші з ресурсних інвестиційних конкурентних переваг – це можливість використання якісної дешевої сировини, облік та аналіз використання всіх ресурсів та оптимізація цього процесу.

До технічних переваг належать наявність на підприємстві патентів, сучасного устаткування та якість виготовленої продукції. Для іноземних інвесторів важливість цієї групи конкурентних переваг полягає в чітко визначеній перспективі розвитку об’єкта інвестування, а значить і в отриманні достатньо великого прибутку.

Управлінські інвестиційні конкурентні переваги полягають у наявності на підприємстві кваліфікованих менеджерів та у функціонуванні системи управління якістю продукції.

Ринкові інвестиційні переваги характеризуються доступністю ринків ресурсів для даного підприємства, його можливостями для завоювання або збереження лідируючого становища на ринку, ексклюзивність каналів розподілу та прогнозування політики ціноутворення, а також ринкової інфраструктури.

Не можна оминути увагою таку групу інвестиційних конкурентних переваг як ефективність функціонування самого підприємства, що виражається показниками доходу, інтенсивності використання капіталу, фінансовою стійкістю. Тому як на фінансово нестабільному підприємстві жоден з інвесторів не реалізовуватиме інвестиційні проекти.

На даний момент не існує підприємств, які б мали всі групи інвестиційних конкурентних переваг у своєму активі. Головне – це мати ті переваги, що найбільше впливають на успішну роботу підприємства у даній галузі і при пошуку інвесторів робити акцент саме на них.

Отже, наявність інвестиційних конкурентних переваг відіграє провідну роль у визначенні рівня інвестиційної привабливості підприємств, оскільки інвестування передбачає подальший розвиток підприємства та його прибутковість, що є основним мотивом інвестора.

При формуванні сприятливого інвестиційного клімату підприємства не слід оминати увагою такі слабкі моменти, як урахування необхідності різного інвестиційного клімату для різних типів інвестицій, збалансування інтересів всіх учасників інвестиційного проекту, стабільність і достатню гнучкість самого інвестиційного клімату, забезпеченість сполучення інвестицій з інноваційними факторами розвитку, сприяння підвищенню кваліфікації працівників [5, стор.19].

Таким чином, умови інвестиційної привабливості підприємства відіграють не останню роль у залученні іноземних інвестицій, тому що для цього мало лише наявності привабливого інвестиційного клімату держави. Саме організаційно-економічні умови всередині підприємства визначають, чи буде воно обране з-поміж інших підприємств даної галузі для реалізації інвестиційного проекту.

Література

1. Указ Президента України „Про заходи щодо збільшення надходжень інвестицій у економіку України”.

2. Бутко А. Д., Шерстюк О. Л. Вплив нормативно-правового забезпечення на інвестиційну привабливість підприємств // Фінанси України. – 2004. – № 4.

3. Зозуля Т.О. Міжнародне кредитування і формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні // Фінанси України. – 2000. – № 12.

4. Шаповалов О. В. Роль місцевих органів влади у створенні сприятливого інвестиційного клімату в Україні // Фінанси України. – 2004. – №7.

5. Денисенко М. П.