Індикативне планування - як елемент державного регулювання економіки
а) економічне регулювання;
б) програми розвитку окремих природно-економічних районів за рахунок централізованих і децентралізованих ресурсів.
3.Порядок розробки індикативних планів і механізм їх реалізації
Для розробки індикативних планів на різних рівнях планування використовують такі методи: системного аналізу, балансовий, норма¬тивний, економіко-математичні, програмно-цільовий.
Метод системного аналізу застосовують для вивчення розвитку економічної ситуації у народному господарстві в минулому, теперіш¬ньому і майбутньому з урахуванням різних його варіантів.
Системний економічний аналіз передбачає:
економічний аналіз організаційної структури об'єкта, який пла¬нують, ефективності функціонування структурних підрозділів;вивчення варіантів планованих рішень для вибору найоптимальніших;
оперативне виявлення і вивчення відхилень від запланованих зав¬дань у розвитку економіки;
аналіз ефективності використання ресурсів у процесі реалізації індикативного плану.
Аналіз економічного і соціального розвитку національної еконо¬міки є вихідним для формування державного плану. Предметами економічного аналізу на макрорівні є тенденції, фактори, структурні змі¬ни збалансованість, інтенсивність, ефективність суспільного вироб¬ництва, народногосподарська кон'юнктура-Головним принципом системного аналізу є комплексність, що пе¬редбачає використання широкого кола показників, за якими його проводять.
Найбільшу увагу треба приділяти аналізу найважливіших загаль¬ноекономічних пропорцій з погляду соціальної спрямованості. Розпо¬чинати доцільно з оцінки економічного і наукового потенціалу дер¬жави. Кількісному та якісному аналізу підлягають земельні ресурси, запаси мінеральної сировини, водні й лісові ресурси та їх розміщення на території України. Характеризують також динаміку і структуру населення країни, формування її трудових ресурсів. Науковий потен¬ціал оцінюють щодо кількості та складу наукових організацій, квалі¬фікації зайнятих у них працівників, динаміки результативності їх дія¬льності.
Основні фонди, як складову частину національного багатства, аналізують щодо їх технічного рівня і зношення. Характеризують об¬сяги та якісний склад оборотних фондів, розміри обігових коштів, їхню обіговість.
Темпи економічного розвитку розглядають на підставі показників ВВП та національного доходу.
Аналіз темпів економічного розвитку доповнюють аналізом макроекономічних пропорцій. У їхньому складі виділяють частки фонду відшкодування, кінцевого продукту, фонду оплати праці та прибутку у виробленому національному доході; співвідношення між фондом споживання і фондом нагромадження; фондом виробничого нагрома¬дження і ресурсами, потрібними для цього, необхідним та додатко¬вим продуктами, грошовими доходами та видатками населення і роз¬дрібним товарообігом; увезенням та вивезенням продукції; кількістю зайнятих і кількістю робочих місць; капіталовкладеннями і прирос¬том основних фондів тощо. Аналіз макроекономічних пропорцій дає змогу виявити головні макроекономічні тенденції відтворювального процесу в державі. Для отримання цілісної картини аналізують сектор¬ні й галузеві пропорції.
Під час передпланових досліджень аналізують та обґрунтовують фактори і джерела економічного зростання. Вплив факторів на темпи економічного зростання оцінюють із застосуванням методів індекс¬ного, факторного і регресійного аналізу, економіко-математичного моделювання.
У системному аналізі важливе місце посідають показники зведено¬го фінансового балансу, в тому числі державного бюджету. Головне завдання аналізу фінансових показників - визначення можливостей фінансування різних заходів, що передбачені в індикативному плані.