Інноваційна спрямованість інвестицій

На особливу увагу в цьому плані заслуговують галузі високих технологій в Україні — літакобудування, ракетобудування, комп'ютерна техніка, суднобудування, телекомунікації, біотехнології та ін. Вони можуть стати базовими галузями складних виробничо-територіальних технологічних комплексів, що реально претендують на стійкий вихід на світовий ринок. Розвиток такого роду комплексів на чолі з підприємствами-лідерами повинен стати основним змістом цільових комплексних програм і загалом програми соціально-економічного розвитку України на перспективу.

Крім того, на національному рівні необхідно: • зробити постійним елементом податкового законодавства податкові пільги з інвестицій у наукові дослідження і розробки, передбачивши при цьому можливість прискореної амортизації для новітнього устаткування і технологій, що визначають перспективні напрямки технічного розвитку;

• розвивати способи просування технологічних інновацій за допомогою підвищення ступеня відкритості економіки у сфері освоєння нових методів господарювання і прийомів управління, а також за допомогою проведення цілеспрямованої цінової політики на кінцеву продукцію "молодих" галузей;

• сприяти становленню і широкому впровадження венчурних фондів сприяння розвитку підприємств малих форм у науково-технічній сфері;

• вдосконалювати системи держзамовлень з можливістю залучення іноземного капіталу;

• створювати технопарки та дослідні центри;

• здійснювати пряме та непряме фінансування НДДКР на підприємствах.

З метою залучення іноземних інвесторів до співпраці з українськими підприємствами необхідно доповнити існуючу законодавчу базу і розробити нову, таку, яка б передбачала пільги для інвесторів, які мають намір вкладати кошти саме в розвиток наукомістких галузей. Скажімо, в Росії існує кілька фондів підтримки інноваційних заходів за сприяння великих іноземних позичальників. Засновниками Російського технологічного фонду, метою діяльності якого є фінансування науково-технічних розробок, є Європейський банк реконструкції та розвитку, Ротшильд-банк та Хамбрус-банк з Великобританії, фінський національний фонд досліджень "Сітро".

Нарешті, враховуючи значну питому вагу в економіці України підприємств військово-промислового комплексу, на яких у багатьох випадках і зосереджено наукомісткі виробництва і передові технології, особливу увагу необхідно приділити розробці механізму використання технологічних досягнень ВПК у цивільній сфері на основі інтеграції цих секторів економіки.За експертними оцінками, передача технологій з військово-промислового сектору економіки в цивільний дасть змогу досягти економії коштів тільки за рахунок того, що відпадає необхідність у багатьох НДДКР, за рахунок розширення випуску технологічного устаткування, створення нових матеріалів — до 55 % усіх цільових витрат у цій сфері; тільки витрати на наукові розробки можна буде скоротити на 15-25%.

Правильний вибір пріоритетів державної науково-технічної політики і правильно сформульоване державне замовлення галузевій науці матимуть важливе значення в ефективному використанні науково-технічного потенціалу військово-промислового комплексу при відновленні промислової бази України на сучасному етапі економічних реформ.

Окрім зазначеного доцільно зосередитись на розробці програм підтримки венчурних фірм, передбачити законодавчо закріплене право користуватись досягненнями НДДКР суб'єктам інноваційної діяльності. Враховуючи зарубіжний досвід, необхідно зосередитись на створенні передумов для розвитку інноваційного бізнесу, зокрема через створення інноваційних банків, фондів, системи ринків цінних паперів, які мають забезпечити функціонування інноваційної діяльності на підприємствах і в такий спосіб збільшити обсяги інвестицій в економіку держави.

Список використаної літератури

1.Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. — К.: Науковий Світ, 2002.

2.Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: — К.: Науковий Світ, 2003.