Розвиток інституціональної структури фінансового ринку
На сучасному етапі фондові інститути — це інститути, що виникають у результаті еволюції товарних бірж, які переживають стадію універсалізації діяльності; фондові відділи є каналом мобілізації фінансових ресурсів. Оскільки для первинного розміщення біржових акцій досить фондових відділів універсальних бірж, то ефективність виконання цієї функції самостійними фондовими біржами вкрай низька. Про це свідчить низький відсоток угод, що укладаються на таких біржах (звичайно 1-2 % суми пропозиції).
Неефективність "основної" діяльності, малий обсяг біржових зборів зумовлюють потребу диверсифікації операцій фондових бірж. Вони активно займаються проблемами підготовки кадрів для фінансового ринку, здійснюють наукові розробки, співпрацюють з біржами розвинених країн і країн СНД. Ці біржі, як і фондові відділи універсальних бірж, готують собі майбутнє поле діяльності для участі у процесах приватизації.
Таким чином, з класичних функцій організованих фондових ринків сучасні біржі виконують тільки функцію переливання капіталів, причому дуже умовно. Умовний характер виконання цієї функції зумовлюється, з одного боку, дальшим процесом первісного нагромадження капіталу інститутами фінансового ринку і, з іншого — фактичним блокуванням сфери пропозиції. Блокування сфери пропозиції, зокрема зволікання з приватизаційними процесами, ще більшою мірою замикають рух капіталу на фінансову сферу, призводять до ізоляції попиту і пропозиції. Для бірж — це питання їх існування, тому так активно вони втручаються у процес приватизації.
У цих умовах основні функції організованого ринку — бути індикатором загальноекономічної кон'юнктури і регулятором переливання капіталів — українські біржі виконувати не можуть. Для цього потрібна наявність об'єктивних передумов: здійснення приватизації, структурна перебудова, відновлення основних фондів та ін. Поки не буде створено цих передумов, фінансовий ринок так і залишиться псевдоринком.
Така економічна ситуація аналогічно вплинула і на формування функцій інших інститутів фінансового ринку, які у розвинених країнах об'єднуються під загальною назвою "неорганізованийринок". В Україні такі інститути, як і біржі, перебувають на стадії початкового формування, виконуючи функції міжбіржового переливання капіталів. Отже, відмінностей між організованим і неорганізованим ринками не існує, усі інститути виконують однакові функції.
Водночас з погляду можливостей диверсифікації операцій інвестиційні інститути є більш гнучкими структурами порівняно з фондовими біржами і відділами. їх гнучкість пов'язана з офіційним (на відміну від фондових бірж) комерційним статусом. Найчисленнішою категорією інвестиційних інститутів є фінансові брокери — посередники фондового ринку.
Більшість фінансових брокерів спочатку були торговими посередниками, які згодом диверсифікували свої операції або переорієнтувались остаточно на фінансовий ринок. Лише окремі брокерські фірми з моменту виникнення були зареєстровані як суто фінансові посередники, наприклад, найбільші нині "Брокінвест-сервіс" і "Фінвест" у Росії, що виконують уже функції дилерів. В Україні до таких фірм належать концерн "Омета" та інвестиційна філія акціонерного банку "Інко". Таким чином, процес виникнення інвестиційних інститутів із середовища торгових посередників у цілому повторює шлях розвитку фондових бірж і відділів на основі еволюції системи товарних бірж.
Багато фінансових брокерів, які нагромадили достатній капітал і досвід в операціях із цінними паперами, фактично стали дилерами, купуючи папери за власний рахунок з метою їх подальшого перепродажу. Бро-кери-дилери широко практикують також арбітражні операції в межах первинного розміщення біржових акцій. Однак основне джерело прибутку брокерських фірм — комісійні від первинного розміщення біржових акцій на основі аукціонного принципу. Аукціони брокерських фірм зви-
чайно ефективніші, ніж відповідні аукціони фондових бірж і відділів унаслідок тісних зв'язків брокерів з виробничим сектором, вибору вдалого часу торгів з урахуванням наявності платіжних коштів у підприємств та інших чинників. Це забезпечує вищий курс акцій на брокерських аукціонах порівняно з їх курсом пропозиції на фондових біржах і, отже, вагомі суми комісійних брокерам.Водночас майбутнє акціонування великих підприємств, що не мають досвіду розміщення цінних паперів, а також створення акціонерних товариств викликають настійну потребу у швидкій реалізації великих партій цінних паперів. Такі функції можуть виконувати потужні броке-ри-дилери або їх консорціуми. Приклади створення дилерської мережі вже є: функціонує єдина мережа позабіржового ринку цінних паперів "EL=BIS", що об'єднала брокерські фірми з різних регіонів Росії, України та інших країн СНД. Через цю мережу можна здійснювати купівлю-продаж цінних паперів на біржах і позабіржовому ринку названих країн. На основі об'єднання мереж "EL=BIS" і "Система" створено перший консорціум брокерів-дилерів з первинного розміщення великих пакетів акцій.