Розподіл прибутку підприємства на реінвестування розвитку виробництва і дивіденди

Уряд має право обмежувати виплату дивідендів; як правило, це вважається складовою політики боротьби з інфляцією. Політика обмеження доходів, у тому числі й у вигляді дивідендів, використовувалась у Великобританії в 1973-1980 pp. як одна зі складових антиінфляційної

політики. Це поєднувалося з контролем за цінами. Після приходу до влади уряду консерваторів контроль за дивідендами було знято і багато підприємств різко збільшили поточні дивіденди, а деякі фірми навіть виплатили дивіденди за попередні роки.

В Україні порядок виплати дивідендів за акціями акціонерних товариств регулюється положенням про порядок виплати дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями.

Дивіденди можуть виплачуватися тільки з чистого прибутку щокварталу, один раз на півроку або на рік. Розмір остаточного дивіденду не може перевищувати рекомендований Радою директорів, але може бути зменшений за рішенням загальних зборів. Фіксований (або мінімальний) розмір дивідендів за привілейованими акціями встановлюється акціонерним товариством під час випуску. Виплата дивідендів за цими акціями в разі недостатності прибутку або збитковості акціонерного товариства можлива тільки за рахунок і в межах спеціальних фондів, створених з цією метою. Витрата коштів резервного фонду не допускається.

Виплата дивідендів за простими акціями не є конкретним зобов'язанням акціонерного товариства перед акціонерами. Раді директорів і загальним зборам акціонерів забороняється повідомляти і виплачувати дивіденди, якщо акціонерне товариство неплатоспроможне або стане таким після виплати дивідендів. Якщо в річному балансі товариства є збитки, то Рада директорів або загальні збори акціонерів не мають права повідомляти і виплачувати дивіденди за акціями доти, поки збитки не будуть покриті або не буде зменшений статутний капітал (фонд) акціонерного товариства. На дивіденди мають право акції, придбані не пізніше ніж за ЗО днів до офіційно оголошеної дати їх виплати. За рішенням Ради директорів або загальних зборів акціонерів дивіденди можуть виплачуватись акціями (капіталізація прибутку), облігаціями і товарами. Незалежно від форми виплати дивіденди оподатковуються відповідно до чинного податкового законодавства. Згідно із законодавством України податок сплачує акціонерне товариство.

Список використаної літератури1.Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. — К.: Науковий Світ, 2002.

2.Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: — К.: Науковий Світ, 2003.

3.Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. —К.: МАУП, 1999.

4.Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. — К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.

5.Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — № 2.

6.Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — № 2.

7.Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К: Знання, 1998.

8.Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — № 2.

9.Федотова М. А. Доходи предпринимателя. — М.: Финансьі и статистика, 1993.—96 с.

10.Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. —К.:МЗУУП, 1994.

11.Чернявский А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управлення в Украине // Персонал. — 1997. —№4. — С. 3-7.

12.Чернявский А. Д. Трансформация организационных форм управления в процессе развития рыночных отношений // Персонал. — 1996. —№2. — С. 22-36.

13.Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. — К.: Будівельник, 1991. —112 с.