Страхування і фінансові інвестиції

Найважливішим є поділ страхування на дві великі сфери діяльності залежно від спеціалізації страховки: страхування життя і загальні види страхування. Така класифікація важлива з точки зору вибору страховика.

Сприяючи розвитку заощаджувальних видів страхування, держава у такий спосіб впливає на вирішення соціальних проблем. Розглянемо основні функції страхування.

Інвестиційна функція. Через формування страхового фонду вирішується проблема інвестицій тимчасово вільних коштів у банківські й інші комерційні структури, вкладання коштів у нерухомість, придбання цінних паперів тощо. З розвитком ринку страхування удосконалюватиметься і розширюватиметься механізм використання тимчасово вільних коштів. У країнах з розвинутою ринковою економікою страховики більшу частину прибутку одержують не від страхової діяльності, а від інвестиційної. Основне завдання страховиків — збільшити кількість страхувальників і використати страхові премії для інвестиційної діяльності.Превентивна функція (попередження страхового випадку або зменшення наслідків страхової події). Передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування заходів щодо недопущення чи зменшення негативних наслідків страхових випадків, стихійних лих. Сюди також належить правовий вплив на страхувальника, закріплений в умовах укладеного договору страхування і спрямований на його дбайливе ставлення до застрахованого майна.

Ризикова (випадкова) функція. Страхування завжди прив'язане до можливості настання страхового випадку, тобто страхуванню притаманний випадковий характер відносин. При настанні страхового випадку, обумовленого договором або законом, страховик звертається до страхувальника з вимогою про відшкодування наслідків ризику.

Створення страхових фондів (резервів) і їх використання. Страхування можливе, якщо у страховика є кошти для покриття збитків. Страховий фонд (капітал) створюється з внесків страхувальників як плата за ризики, що їх беруть під свою відповідальність страхові компанії.

Страхування передбачає замкнутий перерозподіл збитку за допомогою спеціалізованого грошового страхового фонду, утвореного за рахунок страхових внесків. При страхуванні виникають перерозподільні відносини щодо формування і використання цього фонду. Право на відшкодування збитку мають тільки ті особи, що є учасниками формування страхового фонду. Відшкодування збитку через зазначену функцію здійснюється фізичним чи юридичним особам у рамках наявних договорів страхування. Порядок відшкодування збитку визначається страховими компаніями виходячи з умов договорів страхування і регулюється державою (ліцензування страхової діяльності). За допомогою цієї функції реалізується об'єктивний характер економічної необхідності страхового захисту.

Страховий фонд може формуватися як в обов'язковому, так і в добровільному порядку. Держава, виходячи з економічної і соціальної обстановки, регулює розвиток страхової справи в країні.

Згідно із Законом України "Про страхування" договори добровільного страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування. Правила страхування визначають загальні умови і порядок здійснення того чи іншого виду добровільного страхування. Добровільне страхування передбачає, що всі моменти договору страхування визначаються згодою сторін.

Список використаної літератури

1.Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. — К.: Науковий Світ, 2002.

2.Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: — К.: Науковий Світ, 2003.

3.Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. —К.: МАУП, 1999.

4.Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. — К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.

5.Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — № 2.