Переваги і недоліки залучення іноземних інвестицій
Аналіз соціально-економічних досягнень деяких зарубіжних країн дав змогу оцінити переваги і недоліки залучення іноземного капіталу (рис. 4).
Характеристика та обсяги іноземних інвестицій в Україні в 90-х роках XX ст. За розрахунками, загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України має перевищувати 40 млрд дол. США, у тому числі для металургії — 7, машинобудування — 5,1, транспорту — 3,7, хімії та нафтохімії — 3,3 млрд дол. Сьогодні в Україну інвестовано у 30 разів меншу суму, однак Україна має потенційні можливості для ефективного освоєння інвестицій на суму близько 2,5 млрд дол. щорічно. Залучення таких коштів уможливить реконструювання пріоритетних галузей промисловості впродовж п'яти років. Але нині щорічні обсяги іноземних інвестицій в Україну у 3-7 разів менші. При цьому слід ураховувати, що залучення іноземних інвестицій також потребує певних витрат. За розрахунками, за залучення 1 млн дол. необхідно сплачувати близько 30 тис. дол.
Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 %. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій. За нашими розрахунками, у світовому потоці прямих інвестицій на економіку України припадає близько 1 %, або в середньому приблизно 5 дол. на душу населення.
Несприятливий інвестиційний клімат у 1992-1995 pp. зумовив послаблення активності іноземних інвесторів. У 1992 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій становив 3,8 % обсягу ВВП, у 1993 р. — 4 %, у 1994 р. — 2,3 %. У 1995 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій збільшився порівняно з 1994 р. у 1,4 раза.
У 1995 р. пріоритетними для іноземних інвесторів були такі галузі: внутрішня торгівля — 22,4 % загального обсягу інвестицій; харчова промисловість — 14,5; машинобудування та металообробка — 12,8; чорна та кольорова металургія — 5,0; зовнішня торгівля — 4,4; транспорт і зв'язок — 4,1; легка промисловість — 4,0; хімічна промисловість — 3,9; промисловість будівельних матеріалів і будівництво — 3,7 %.
Основною формою залучення інвестицій були вклади у формі рухомого та нерухомого майна (60,5 %), а також грошові вклади (18,8 %, із них у формі цінних паперів — 12,9, купівлі акцій — 1,8 %). Дуже незначну частку внесків (0,4 %) було реалізовано у формі нематеріальних активів та реінвестування доходів: придбання юридичних прав, ноу-хау. За структурою загальні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 1995 р. становили: з країн колишнього СРСР — 8 %, з інших країн — 92 %.
Зазначимо, що з огляду на економічну кризу спостерігаються вкрай незначні обсяги прямих інвестицій з галузей України в економіку інших країн. Наприклад, станом на 1 січня 1995 р. вони дорівнювали 20,3 млн дол., що становить 4,8 % обсягу іноземних інвестицій в економіку України, а на 1 січня 1996 р. — 29,5 млн дол., або відповідно 3,9 %.
Крім того, залучаючи іноземний капітал, треба враховувати, що у світі змінились інвестиційні параметри. У 70-х роках спостерігалася тенденція перевищення припливу капіталу з індустріально розвинених країн до країн, що розвиваються. У 80-х роках характерною виявилась зворотна тенденція, що зумовлено насамперед падінням рівня заощаджень юридичних і фізичних осіб у розвинених країнах. За цей період у США обсяг заощаджень зменшився майже втричі, у Великобританії — удвічі, у Німеччині — в 1,8 раза, в Японії — на 25 %. Зниження частки заощаджень у валовому національному продукті розвинених країн призвело до негативного сальдо між обсягом заощаджень та інвестиціями, до загального падіння обсягу інвестицій порівняно зі світовим національним продуктом, до збільшення реальних відсоткових ставок банківського кредиту. Існує зв'язок між величиною заощаджень, кредитними відсотковими ставками й темпами соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються. Згідно з оцінками Світового банку, збільшення реальних відсоткових ставок на 1 % уповільнює темпи соціально-економічного зростання країн, що розвиваються, на 0,2 %.
Сфери використання іноземних інвестицій в Україні та перелік країн-донорів наведено у табл. 4 і 5. У 1995 p. в Україні зареєстрова-но 2828 іноземних інвестицій на суму 1068,7 млн дол., а в 1994 p. — 3042 інвестиції на суму 744 млн дол. За даними Комісії ООН з транснаціональних корпорацій, найбільша частка прямих інвестицій у сфері послуг припадає на фінансову діяльність, страхування та тор-гівлю.
Україна може вийти з кризового стану насамперед за рахунок власних сил і коштів. Проте інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки потребує співробітництва зі світовою системою господарювання, в якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем.Тому створення відкритої, орієнтованої на експорт моделі економіки значною мірою залежить від рівня активності іноземних інвесторів на території України, інтенсивності міжнародного руху капіталів і поділу праці. Згідно з розрахунками вітчизняних економістів, орієнтація тільки на внутрішні резерви може призвести до того, що період відродження української економіки триватиме понад 20 років. Водночас потреба у кредитних ресурсах тільки для підтримки дотованих галузей більш як утричі перевищує кредитні можливості України.