Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації незайнятого населення
— на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій, які були зареєстровані центром зайнятості відповідно до ст. 26 зазначеного Закону.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19 жовтня 1999 р. №185 з 1 січня 2000 р. введено в дію порядок, згідно з яким для розгляду і вирішення питання про компенсацію цих витрат підприємства, установи, організації у місячний термін з дня працевлаштування або переведення на іншу роботу за набутою професією (спеціальністю) громадян, які закінчили навчання, повинні подати заяву (у довільній формі) з усіма необхідними документами до центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських центрів зайнятості, яка передається до регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості населення.
Рішення про розмір компенсації або відмову про її виплату, джерела фінансування приймаються регіональними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування за поданням координаційних комітетів сприяння зайнятості. У разі компенсації цих витрат за рахунок Державного фонду сприяння зайнятості населення вона здійснюється в межах коштів, передбачених на ці цілі в кошторисах центрів зайнятості відповідно до регіональних програм зайнятості населення.
З метою підвищення ефективності професійного навчання, введення в навчальний процес гнучких програмних технологій, індивідуалізації навчальних програм з урахуванням наявних знань та вмінь слухачів впроваджується модульна система професійного навчання. Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти і науки України від 8 липня 1999р. №113/247.
Модульна система професійного навчання — це гнучка інноваційна педагогічна технологія організації навчального процесу у професійно-технічних навчальних закладах, що ґрунтується на індивідуалізованому підході до освоєння модулів трудових навичок особистістю у визначеній професії за індивідуальними навчальними програмами.
Модуль трудових навичок — це опис роботи в рамках виробничого завдання чи професії (спеціальності), виражений у вигляді модульних блоків.
Модульний блок — це логічно довершена, прийнятна частина роботи в рамках виробничого завдання, професії (спеціальності) чи сфери діяльності з чітко визначеним початком та закінченням.
На першому етапі організації навчального процесу за модульною системою у навчальному закладі проводиться тестування слухачів з метою виявлення базового рівня їхніх знань та вмінь за професією. За результатами тестування для кожного слухача розробляється індивідуальна модульна навчальна програма, за якою і здійснюється навчання. Термін навчання для кожного слухача визначається індивідуально.
Професійне навчання за модульною системою здійснюється в навчальних групах, кількість слухачів у яких на початок навчання становить щонайбільше 15 і щонайменше 7 осіб. До викладацької роботи за модульною системою залучаються педагогічні працівники з вищою освітою та практичним досвідом педагогічної роботи не менше трьох років, які пройшли підвищення кваліфікації з методики модульного професійного навчання і одержали сертифікат установленого зразка.За участю Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, а також навчальних закладів освіти триває робота із запровадження модульного навчання для дорослого незайнятого населення. Так, у 1998 р. було розроблено 815 навчальних елементів (навчальних посібників) модульних програм за методикою Міжнародної організації праці, а у 2001 р. їх кількість значно зросла і перевищила 1000. Наприкінці жовтня 2000 р. у Києві відбувся міжнародний семінар з питань перепідготовки робочої сили з використанням модульних технологій професійного навчання, організатором якого були МОП, ПРООН та Міністерство праці України. Представники понад десяти країн світу ознайомилися з досвідом України, його визнано успішним і рекомендовано для запровадження в усіх країнах Східної Європи.
Державна служба зайнятості надає такі профорієнтаційні послуги: інформує щодо змісту професій і спеціальностей та умов успішного оволодіння ними, допомагає у виборі виду професійної діяльності, що найбільше відповідає здібностям особистості, стану її здоров'я, вимогам ринку праці, спонукає безробітних до самостійного пошуку роботи та працевлаштування, індивідуальної трудової діяльності і роботи у сфері малого та середнього бізнесу. Загальна чисельність осіб, які в 1991-2000 pp. та протягом 2002 р. скористалися профорієнтаційними послугами, становила 7,7 млн чоловік.