Організація професійної орієнтації, професійного відбору і профконсультацій незайнятого населення
• Інших областей (29) — 768
В основі вибору (зміни) професії лежить складний довготривалий процес професійного самовизначення особистості. В умовах формування ринкових відносин він набуває нових ознак. Тому економістом Тюхтенко Н. А. вперше запропонована модель професійного самовизначення особистості з урахуванням ринкових змін (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Модель взаємозв'язку всіх складових професійного самовизначення особистості з урахуванням ринкової інфраструктури економікиТака модель системного професійного самовизначення потребує послідовного виконання відповідних заходів в кожній підсистемі, що дає змогу свідомо та обґрунтовано обрати чи змінити сферу трудової діяльності, професію, фах. У запропонованій моделі професійна орієнтація стосується тих категорій населення, що вперше обирають професію (фах) (переважно до них належить молодь, що закінчує загальноосвітні школи); виробнича адаптація стосується всіх, хто увійшов до трудового чи навчального колективу; професійна переорієнтація стосується насамперед тих, хто за власним бажанням чи з приводу структурних змін в економіці знову вирішує питання професійного вибору.
В умовах розвитку ринкових відносин в Україні пріоритетний напрям у наданні допомоги у професійному самовизначенні мають такі категорії населення: молодь, що закінчує загальноосвітню школу і вперше обирає професію (фах); незайняте і безробітне населення, що опинилось без роботи у зв'язку із структурними перебудовами в економіці чи за власним бажанням вирішило змінити сферу діяльності; соціальне незахищені категорії населення.
Саме в умовах переходу до ринкової економіки, коли інтенсифікується процес вивільнення робочої сили і підвищуються вимоги до кваліфікації працівників, особливого значення набуває професійна орієнтація (далі — профорієнтація). Роль профорієнтації у формуванні ефективної зайнятості населення зумовлюється тим, що науково обґрунтований і усвідомлений вибір громадянами професії створює передумови для отримання максимальних результатів від трудової діяльності. Профорієнтація сприяє також раціональній структурній перебудові народного господарства з урахуванням раціональної потреби у професіях (спеціальностях), є засобом запобігання стресовій поведінці осіб, яким загрожує безробіття. Цю роботу потрібно виконувати постійно, системно і забезпечувати свідомий вибір професії всіма групами населення.
З метою визначення основних напрямків державної політики у сфері професійної орієнтації, забезпечення єдиного науково-методичного підходу до її реалізації Кабінет Міністрів України постановою від 27 січня 1994 р. № 48 ухвалив Концепцію державної системи професійної орієнтації населення [16]. Згідно з цією Концепцією професійна орієнтація — це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.
Основним призначенням системи методів профорієнтації є ефективне та якісне забезпечення підприємств, фірм і організацій кадрами потрібних професій і кваліфікацій. Профорієнтація є засобом раціонального, дбайливого використання трудових ресурсів, що забезпечує максимальний ефект і мінімальні витрати на підготовку і подальше професійне удосконалення спеціалістів. Профорієнтація має сформувати у людини інтерес до якогось виду трудової діяльності, вибір найбільш доцільної для цієї людини професії з урахуванням її психофізичних характеристик, інтересів, здібностей, а також потреб економіки країни в кадрах працівників відповідних професій. Професійна орієнтація здійснюється шляхом ознайомлення людей зі сферами діяльності, професіями, підприємствами, умовами та профілем їх роботи і становить комплекс заходів, які здійснюються соціальними інститутами (державою, підприємствами, центрами професійної орієнтації, сім'єю) і допомагають людині у свідомому професійному самовизначенні.
Основна мета профорієнтаційної роботи полягає у сприянні за допомогою специфічних методів посиленню конкурентоздатності працівників на ринку праці й досягненню ефективної зайнятості населення.
Під час профорієнтаційної роботи використовують соціально-економічні, медико-фізіологічні та психолого-педагогічні методи та методики.
Основними принципами профорієнтаційної роботи є: