Координація діяльності підприємств, установ і організацій міста, району, області у сфері зайнятості

Зміст

1. Використання принципів соціального партнерства у вирішенні проблем зайнятості.

2. Координаційні комітети сприяння зайнятості населення: організація і основні напрями діяльності.

3. Співробітництво підприємств, установ і організацій з місцевими центрами зайнятості.

Список використаної літератури

Світовий досвід свідчить, що для успішного вирішення проблем зайнятості, необхідно об'єднати зусилля всіх причетних до цього і зацікавлених підприємств, установ, державних і громадських організацій. Принцип соціального партнерства допомагає успішному здійсненню важливих заходів соціально-економічного характеру.

Наприклад, при Міністерстві праці, зайнятості й населення Франції діє Вищий комітет зайнятості, до складу якого входять представники зацікавлених відомств, профспілок і профспілкових асоціацій, підприємницьких об'єднань. Цей комітет виконує консультативні функції. Він дає рекомендації при розробці політики зайнятості у районах, найбільш уражених безробіттям. Комітет має місцеві консультативні органи, які мають на меті об'єднання зусиль представників влади, організацій працівників і підприємців в реалізації регіональних програм зайнятості.

У діяльності всіх керівних органів Федерального відомства з питань праці Німеччини як на рівні федеральних органів, так і на рівні земельних і місцевих бірж праці на громадських засадах беруть участь представники робітників, роботодавців і громадських корпорацій. На основі паритету кожна з цих сторін складає третину членів цих органів. Представники призначаються за пропозицією відповідних спілок або корпорацій.

Завдяки здійсненню принципу самоврядування в діяльності Федерального відомства з питань праці виконується політичне завдання. Він допомагає залучити сили громадськості до вирішення багатьох завдань, пов'язаних з зайнятістю.

Законодавство України з питань зайнятості також передбачає широке залучення громадськості до вирішення проблем зайнятості.

У ст. 21 Закону України "Про зайнятість населення" наголошується, що права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками підприємств, установ, організацій, а також шляхом проведення спільних консультацій з проблем зайнятості населення.

Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості ст. 17 Закону України "Про зайнятість населення" передбачається створення з однакової кількості представників профспілок, органів державного управління, власників підприємств або уповноважених ними органів координаційних комітетів сприяння зайнятості. Ініціатором створення координаційних комітетів різних рівнів звичайно виступають відповідні центри зайнятості. Представники державної служби зайнятості добре розуміють, що прийняття погоджених заходів з питань зайнятості — одна з важливих запорук їх успішного здійснення.

12 березня 1992 р. спільною постановою представників великої групи профспілкових об'єднань, об'єднань роботодавців і представників державних органів було прийнято рішення про створення Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення і затверджено Положення про цей комітет.

Інтереси професійних спілок у цьому комітеті представляють Рада Федерації незалежних профспілок України, Координаційна рада солідарних профспілок України, Виконавча рада незалежної профспілки гірників України, Рада Федерації профспілки працівників кооперації та інших форм вільного підприємництва України.

Інтереси органів державного управління за дорученням Кабінету Міністрів України представляють Міністерство праці України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України за участю представника Державного центру зайнятості.