Стан та проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України

Декретом Кабінету Міністрів “Про режим іноземного інвестування ” (1993 р.) для іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлено національний режим інвестиційної діяльності, тобто вони наділені правами та обов’язками в обсязі, не меншому, ніж аналогічні суб’єкти України. Згідно з цим законодавчим актом іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантувався безперешкодний переказ за корджон їх доходів, прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах. Щодо оподаткуванння, то уразі встановлення законодавчими актами України нових видів подаоків існуючи підприємства з іноземними інвестиціями звільнялися від них на 5 років. Цим самим Декретом запроваджувалася кваліфікація капіталу підприємства, а також встановлювалися обмеження стосовно мінімальної суми цієї інвестиції.

Законом України “Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”(1994р.) встановлювалися прііоритетні сфери для іноземнрго інвестування, висувалися вимоги до янвесторів, які претендують на одержання додаткових пільг, і зміст пільг, що надаються стосовно інвестиційних проектів і пріорітетних сфер.

Інвестування може проводитися іноземними інвесторами у вигляді : іноземної валюти; будь-якого рухомого чи нерухомого майна; акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також векселів та інших грошових вимог; будь-яких прав інтелектуальної влассності, що мають вартість (включаючи авторські права, винаходи, торгові знаки); прав на господарську діяльність (таких, як розвідування, розробка,добування,експлуатація природних ресурсів, отриманих за законом чи угодою); платних послуг; в іншому вигляді, щоне суперечить чинному законодавству України.

Іноземні інвестори мають право здіййснювати інвестиції у таких формах:

1)пайова участь іноземних унвесторів у підприємствах України;

2)створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам;

3)придбання діючих підприємств;

4)придбання рухомого і нерухомого майна (земельні ділянки, будинки, обладнання, транспорт та ін.)

В цілому потрібно відзначити, що в Україні спостерігається гоступове становлення ринкових організаційних структур. Сфо¬рмовані та діють нові інституції, які регулюють або забезпечують зовнішньоекономічну діяльність, формується мережа фірм та ор¬ганізацій, які надають методичну, консультаційну та практичну допомогу веденню міжнародного бізнесу на території України.

Значну роботу з акумуляції та ефективного використання ве¬ликих іноземних інвестицій виконує Українська державна креди¬тно-інвестиційна компанія. З метою запобігання суперечок між і-юземними інвесторами та органами виконавчої влади і місцево¬го самоврядування Указом Президента України у 1997 p. утворе¬но палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій як постійно діючий консультативно-дорадчий орган.

Причинами, які заважають залученню іноземних інвестицій в Україну, можна визначити такі:

1) іноземним інвесторам практично не надається жодних га¬рантій щодо забезпечення їх прав власності;

2) іноземні інвестори розраховують на повернення своїх вкла¬день через 6 років при середньорічній прибутковості 38 % (для України це нереально);

3) у багатьох країнах потенційні інвестори недостатньо поін¬формовані про стан та перспективи розвитку економіки України;4) основним недоліком чинних нормативних документів, що регулюють інвестиційну діяльність в Україні, є їх неузгодженість між собою.

Для України як держави з перехідною економікою важливо розглядати залучення іноземних інвестицій у контексті структур¬них змін та економічного зростання.