Поєднання дидактичних і автобіографічних елементів у Поученії Володимира Мономаха

ПЛАН

Вступ.

Розділ І. Автор і його творіння:

a)Володимир Мономах – київський князь – автор “Поучення”;

b)план “Поучення”;

c)причина написання твору.

Розділ ІІ. Зміст “Поучення”:

a)релігійно-моральна частина;

b)“світські” поради;

c)автобіографія.

Розділ ІІІ. Джерела “Поучення”:

a)традиція батьківських повчань;

b)прямі джерела твору.

Висновок.

Список використаної літератури.

Майже єдиним джерелом історії Київської Русі, що дійшло до нас є “Повість временних літ”. Цей найдавніший літопис зберігся в кількох списках і редакціях. Найвідомішими є Лаврентіївський та Іпатіївські списки “Повісті”. В Лаврентіївському списку під 1096 вміщеному досить незвичайну літературну пам’ятку Київської Русі - так зване “Поучення дітям” Володимира Мономаха.

“Поучення” завжди привертало увагу дослідників. У контексті “Історії української літератури” та “Історії України” твір розглядають як незвичайну пам’ятку, адже вперше ми знаємо ім’я автора – Володимир Мономах – київський князь протягом 1113-1125 років. “Поучення” органічно поєднує дидактичні та автобіографічні елементи, адже на прикладі власного життя Володимир дає поради своїм дітям.

Реферат складається з трьох розділів. Перший розділ розповідає про автора – Володимира Мономаха, план “Поучення” та причину появи твору. Другий розділ присвячений аналізу змісту “Поучення”. У третьому розділі розглядаються літературні джерела, які міг використати автор при написанні твору.

Володимир Мономах був останнім князем, що зумів об’єднати навколо Києва майже три четвертих усіх руських земель і припинив, на деякий час феодальний розпад Русі. У 1113 році він став Великим князем київським. Володимир Мономах уславився як оборонець Русі від половецьких нападів. Великим авторитетом він користувався не тільки у Візантії (його мати – дочка імператора Костянтина), але і у Західній Європі (Мономах одружився з Гітою – дочкою останнього англо-саксоньського короля Гарольда, яка втекла з сім’єю з Англії після навали норманів), зумів піднести вагу Київської Русі на міжнародній арені.

В “Поученні” Володимир показав себе не тільки як видатний державний діяч, а й як талановитий письменник. У невеликому за обсягом творі він зміг розповісти про найважливіші моменти власного життя і своєї доби.