СЕЛО ДОБРОТІВ
АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ СЕЛА ДОБРОТОВА
Про те, що на території села Добротів проживали стародавні люди, свідчать залишені ними знаряддя праці. Найдавнішим з них 15-20 р. Це кремнієві скребки, ножі, проколки. Всі вони білі за кольором. До наступного періоду мезаліту належать які мають форму вербового листка (верболисті). Це наконечники стріл, різці, ножі. В цей час відбулося потепління і на території нашого села появилися звірі, які водяться сьогодні. Ще було винайдено лук.
ЗАСНУВАННЯ ДОБРОТОВА
На превеликий жаль цей період життя нашого села залишається ще дуже маловивченим. Але і ті скупі дані свідчать про нелегке життя селан. Голодні роки, пошесті, стихійні лиха погіршували їхній стан. Найбільшою бідою того часу були напади татар.
В ІІ-ІІІ ст. н.е. предки-язичники обожнювали незнайомі їм сили природи, поклонялися сонцю, вогню, деревам. До сьогодні в тій чи іншій мірі, збереглися аграрно магічні елементи Коляди на Різдво, Купала в веснянках і гаївках на Великдень. Відмінність і самобутність таких святкувань від традицій інших сіл говорять про якийсь, особистий, відокремлений шлях і час розвитку нашого села.
Про княжі часи, і те, що діялося на території нашого села ми дізнаємося із археологічних знахідок. Наприклад, сокира, ножиці і наконечники стріли – яскраві свідки про землеробів воїнів, наших предків.
З переказів старожилів відомо, що на горі Валиковиця проживала родина, в котрій крім батьків було 12 дітей. Це підтверджує топонім Валиковиця із характерним, для того часу наголосу на першому від кінця складі.
Перша письмова згадка про Добробротів припадає на 1460 рік. В цей час селами від Делятина до Саджавки володіють брати Делятинські. З 1578 р. селами від Микуличина до Ланчина володіють польські пани Яків Хотомірський та Христофор Биздницький.
В кінці ХVІ ст. До брилів переходить у власність Костянтина Белзецького – галицького стольника.
Село До брилів було пільним, і майже все населення займалося і майже все населення займалося землеробством та вирощуванням худоби.
Проживали селяни за дворищною системою п два господарства в дворі в однокімнатних будинках “бур деяк”
ДОБРИЛІВ В ПЕРІОД МІСТА
Село До брилів було власністю панів Безлецьких. Це були багаті люди, великі землевласники, власники соляних помислів у мали неабиякий вплив у короні. На кінець ХVІ поч. ХVІІ ст.. припадає період найбільшого розвитку в селі ремесел та торгівлі. На цьому фундаменті зводяться політичні та економічні привілеї Белзецький. Збагачуючись вони вимагають від польських королів права перебудувати свої найбільш розвинуті села в місті, за рахунок яких можна б було збільшувати прибутки від доходів з ремесла і т.д.
З 1616 р. с. До брилів одержує статут міста. Мабуть дуже переконливими були дані про торгівельні можливості в цьому маленькому села, мабуть добре були розвинені ремесла, щоб домогтися в короля дозволу на заснування міста. Більше як 100 років це мікро містечко відігравало важливу роль в економічному та культурному розвиткові краю.
В 1923 р. в Добрилові зводиться замок-укріплення. Як форпост перед Делятином, де проживали Белзецькі: батьки – Константин сини: Олександр; Станіслав, Єварист, Ян, Теодор – Андрій, Боневентура – Константи. Замок обноситься валами, ровами з водою, деревяним частоколом, вежами.
В 1624 р. в містечку До брилів проживало 228 осіб, це найменше місто в Польщі. Поряд з ним, на карті Біплана бачимо тільки 4 міста, виділених ним в долині річці Прут. Тільки розвинуті були торгівля та ремесла могли більше як 100 р. процвітати. До брилів славився на всю округу своїми ваговими ярмарками.
Після смерті в 1643 р. Канстянтина Белзецького, сини розпочали п’ятилітню міжусобну війну за спадок батька.