Елементи хорового звучання

План

1.Ансамбль і його види.

2. Значення ансамблю в хорі.

3. Види ансамблів.

Хор є колектив, який має своєю метою співати гуртом, спільно. Звідси полягає специфічна особливість хорового співу – спільне звучання окремих співаків хору в одному, загальному цілому, що й зветься ансамблем.

Ансамбль слово французьке (ensemble – разом, ціле, узгодженість); воно висловлює поняття про спільну, колективну працю. Кожна колективна праця може бути різних кваліфікацій щодо своєї організованості – від не налагодженого і малопродуктивного до чіткого, точного і високопродуктивного.

Під ансамблем високої майстерності треба розуміти точну інтонаційну злагодженість звучання співаків у хорі, стислість і врівноваженість щодо сили і тембру всіх голосів, наслідком чого буде соковитий, насичений, барвистий, повноцінний унісон – кожної партії, а досконалі унісони партії дадуть чудове, врівноважене гармонічне співзвуччя.

Первісним елементом хорового ансамблю є так званий ансамблевий звук. Це звук певної висоти, відтворюваний кількома співаками. Він може бути двох родів: унісонний і гармонічний. Унісонний ансамбль ми маємо в одноголосному хорі або в звучанні окремих партій хору.

Гармонійний ансамбль – це співання акорду кількома співаками, або хоровими партіями.

Якщо на кожен акордовий звук припадає по й співакові, то ми стаємо сольний гармонічний ансамбль.

Мінімальна кількість співаків для унісонного ансамблю – три чоловіки. В той час як один із співаків братиме дихання, двоє інших звучатимуть. Найменша кількість співаків для гармонічного ансамблю – шість чоловік, бо двоголосся – це первісна стадія гармонії. Отже, мінімальний чотириголосний хор повинен складання з дванадцяти співаків.

Не можна думати, що ансамблевий звук високої якості, тобто злагодженості – може бути легко досягнутий. Ні, для цього потрібна велика майстерність, успішне пристосувати звучання голосу окремого співака до голосів інших партнерів. Уміння подати хороший ансамблевий звук досягається тривалою, упертою працею і, крім того, що найголовніше, воно потребує почуття ансамблю.

Проте досвід і спостереження все ж дають можливість установити деякі умови, які так чи інакше впливають на якість ансамблевого звуку як унісонного, так і гармонічного.

Досягнення унісонного ансамблю сприяють такі умови: приблизна однотембровість голосів співаків у хоровій партії, більш-менш однакова сила голосів, зручна текстура, правильно взяті голосні звуки, природний нюанс, єдина вокальна культура співаків.

Правильне положення рота при відтворенні голосних дуже істотно впливає на ансамблеву злитість, та якість звука як такого.

Зрештою як ансамблевого досвіду, музичної і загальної культури, безперечно, впливає на ансамбль. Зручна текстура і природний, пов’язаний з текстурою, нюанс – це умови настільки зрозумілі, що будь-яких пояснень не потребують.

Гармонійний ансамбль, тобто врівноваженість і злиття всіх тонів акорду в одне правильне, м’яке і органоподібне звукозвучання, може до певної міри регулюватися дотримання деяких умов. А саме: кількісної та якісної рівноваги хорових груп, зручного розміщення акорду, мелодичного положення акорду, текстури, виду акорду, нюансу, темпу, кваліфікації співаків хору та їх природніх музичних даних.

Розглянемо окремо кожну з перелічених умов.