АНОТАЦІЯ НА ТВІР “І шумить і гуде” українська народна пісня в обробці Г.Г. Верьовки

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВІР І ЙОГО АВТОРІВ.

Твір “І шумить і гуде” – українська народна пісня в обробці відомого українського композитора і диригента Григорія Гурійовича Верьовки.

Українська пісенна культура – одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію.

У народних піснях відображено най різноманітні прояви життя трудового народу – його велику, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, побут та уподобання людей.

Народна пісня – незатьмарене джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події в житті простих людей.

Веселкова мистецька краса випливає з поетичних слів і мелодій пісень про кохання. Правдиво й сердечно передано в них взаємну любов і щастя закоханих. А скільки смутку, горя, журби й печалі в піснях про невірність чи підступність!

Особливою музичною красою вирізняються пісні багатоголосі, розспівані на кілька рівнозначних мелодій, кожна з яких становить самостійну мистецьку вартість, а всі разом, у гуртовому звучанні, захоплюють самобутністю ладу, художністю, самостійністю горизонтального руху.

Творцями таких пісень, їхніми постійними носіями були переважно жінки.

Вони передавали власні почуття й переживання або щиро співчували горю своїх бідолашних сестер чи подруг.

Протяжні побутові пісні посідають важливе місце в репертуарі шанувальників співу, бо вони завжди хвилюють душу як виконавців, так і слухачів. Ясна річ, що не тільки краса природи, не лише історія та життєві турботи хвилюють творців та носіїв народних пісень.

Силу-силенну їх було створено в стилі й характері жартівливому, гумористичному, та навіть сатиричному.

Потяг народу до творчості такого типу не випадковий, він засвідчує любов українців до гострого слова й важливих мелодій, справжню оптимістичність їх світогляду.

Творці пісень проходять повз недоліки та прорахунки у житті й громадській діяльності, засуджують винуватців, розкривають причини тих чи інших життєвих вад.

Український фольклор багатий на зразки чисто інструментальної, здебільшого танцювальної музики.

Вони чіткі за ритмікою, “квадратні” за структурою і зумовлюють особливості української народної танцювальної стихії.

Природно, що образність, мелодика й ритміка таких зразків значно вплинули на виникнення жартівливих, гумористичних і сатиричних пісень, на визначення їх провідного мистецького характеру. Тому в цих піснях, рухливих і динамічних, відсутні, за окремими винятками, нестабільність метру, змінні розміри, асиметричність структури, що широко репрезентують плавність мелодичного розливу й ритмічну свободу загального руху в протяжних ліричних, а особливо, в родинно-побутових наспівах. Жартівливі пісні, як і пісні про кохання. про життя та побут у сім’ї, користуються широкою популярністю і звучать у сольному та гуртовому виконанні.

ВІДОМОСТІ ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРА

Верьовка Григорій Гурійович народився 13 грудня 1895 року в м.Березна Чернігівської області.

Григорій Гурійович Верьовка – український композитор і хоровий диригент.