Опис символів (герби, прапори) міста Острога

У 1585 році місто отримало самоврядування за магдебурзьким правом. У другій половині 16 століття магнатові К.Острозькому належала третина усієї Волині; він мав великі маєтності в Київському, Переяславському, Канівському та Черкаському староствах. На підвладних йому землях було 80 міст та містечок, 2760 сіл, два мільйони моргів землі (морг—близько 0,7 гектара). Однак після смерті К.Острозького роль міста в культурному житті України зменшилась.

Після укладення Люблінської унії 1569 року Острог опинився в складі Речі Посполитої. На цих землях посилився соціальний і національний гніт; католицька церква і шляхетський уряд усіляко прагнули окатоличити й ополячити українців. Цьому насильству трудове населення чинило впертий опір. Підносилася хвиля визвольної боротьби українського народу. Жителі Острога взяли активну участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом К.Косинського, Северина Наливайка.Острозька ординація в 17 столітті перейшла до Заславських, потім до Вишневецьких, а в1700 році—до Сангушків.

Після кількаразового зруйнування Острога в роки Хмельниччини й пізніших воєн місто занепало, тому сейм підтвердив усі попередні привілеї Острога. У18 столітті місто не раз знищували пожежі, зокрема 1737, 1756 й 1775 року. Після захоплення Волині Російською імперією 1793 року Острог став повітовим містом Волинської губернії.

В Острозі також працював Іван Федоров, який видавав свої відомі книги, такі, як “Буквар”, “Новий завіт з Псалтирем”, Острозька “Біблія” та ін.

Символи Острога

Символи Острога, на відміну від інших міст князів Острозьких (Дубно, П’ятка, Степань, Старокостянтинів), не пов’язані з родовим Гербом Острозьких. На печатках органів міського самоврядування Острога 1612-46рр. гербом міста, що виник після надання магдебургії, було зображення міських мурів, ратушної вежі та п’ятиверхового храму—Богоявленського собору. Він символізував місто, як видатний та духовний центр. Цей знак вживався на печатках кінця 18ст. і навіть 19 століття.

29 січня 1796 року отримує як повітове місто Волинської губернії імператорське затвердження герба: щит перетятий; у верхньому полі символ намісництва – зображення губернського міста Новограда-Волинського, а в нижньому-- старого герба Острога—п’ятиглавого Богоявленського собору.(1) Щоправда, у поясненні до герба помилково вказано, що він “використовується з 1700 р. і наданий тому місту Острозькими князями”.

У другій половині 19 століття департамент герольдії повертається до розробки нового герба для міста Острога. Й 1859 року вже опрацьовано новий проект: у червоному полі розміщувався п’ятиглавий Богоявленський собор золотого кольору, а у так званій вільній правій частині герба—знак Волинської губернії—червоний щит зі срібним хрестом.(2)

1

2

3

Герб прикрашався три зубцевою міською короною, по боках мав два колоски, обвиті андріївською стрічкою. Однак цей проект не затвердили офіційно.

У зв’язку з відновленням символіки незалежної України та з урахуванням пропозицій працівників музею та товариства “Спадщина”, Острозька міська рада 9 вересня 1992 року затвердила сучасні символи міста. Прапор становить собою біле прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:2, з гербом міста в центрі. Герб—у червоному полі п’ятиглавий собор золотого кольору. Кольори герба символізують: червоний хоробрість та мужність, золотий—багатство та справедливість мешканців цього міста. Собор є символом віри.(3)

Після надання Острогу 1995 року статусу міста обласного підпорядкування депутати на пропозицію краєзнавця П.Андрухова знову звернулись до питання символів. Правдоподібно, що про рішення 1992 року попросту забули, бо 20 листопада 1995 року міська рада затвердила аналогічний герб і прапор (щоправда, у прапора змінилося співвідношення сторін).