Країнознавча характеристика Республіки Молдова

З корисних копалин трапляються будівельні матеріали (вапняки, глини, цементна сировина).

Максимальні відстані: Північ-Південь – 340 км., Схід-Захід – 265 км. Найвища точка – 429 м. (г. Баланешти).

2. Головні історичні віхи

Перші людські поселення на території сучасної Молдови відносяться до епохи палеоліту. З VІ в. д. н.е. її населяли фракійські племена (гето-даки), скіфи, бастарни й ін. В ІV - V вв. н.е. ці території піддалися навалі гунів. У VІ - VІІ вв. вони були заселені слов'янами, а в X - XІІ вв. пішли спустошливі набіги печенігів і половців. У XІІІ - першій половині XІ вв. Молдова знаходилася під владою Золотої Орди.

У XІ в. Молдова потрапила у васальну залежність від Угорського королівства, а в 1359 р. стала частиною Молдавського князівства. На кінець XV в. приходиться правління Штефана ІІІ Великого (Штефан чіл Марі), національного героя Молдови. Штефан ІІІ провів близько 40 боїв, і з більшості вийшов переможцем. Але, незважаючи на всі зусилля Штефана, після його смерті ослаблене звадами Молдавське князівство було завойовано турками і включено до складу Османської імперії. Турецьке ярмо продовжувалося близько 300 років.Нова спроба об'єднання молдавських князівств була почата наприкінці XVІ в., у правління валашского господаря Міхая Хороброго (Міхай Витяз). Нова держава охоплювала територію між східними Карпатами, рікою Дністер, Чорним Морем і Дунаєм, однак проіснувало воно недовго.

Поразки Туреччини в російсько-турецьких війнах XVІІІ - XІ вв. сприяли ослабленню залежності Молдови і Валахії від Туреччини, і згодом вони одержали спочатку автономію усередині Османської порти, а в 1878 - повну державну незалежність.

Територія сучасної Республіки Молдова з 1812 р. входила до складу Росії і називалася Бесарабією. У 1918 р. незалежне Румунське королівство її анексувало, але Радянський Союз ніколи не визнавав це захоплення й у 1924 створив автономну Молдавську республіку в складі Радянської України на східному березі Дністра. У серпні 1940 р. Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, що об'єднала Бесарабію і Молдавську АРСР, увійшла до складу Радянського Союзу. Під час Другої Світової Війни протягом декількох років територія республіки була частиною Румунії, але після війни вона знову стала частиною Радянського Союзу. У свою чергу, Радянський уряд перекроїв республіку, віддавши південні і північні частини Україні, а Наддністрянщину - теперішній Молдові.

У червні 1990 була прийнята Декларація про суверенітет республіки. У травні 1991 прийнята назва - Республіка Молдова. Після розпаду СРСР (грудень 1991) Республіка Молдова стала незалежною державою, і в тому ж році - членом СНД.

1991, 8 груд. Перші президентські вибори в Молдові. Обрання президентом М.Снєгура. 1992, 2 березеня. Прийняття Республіки Молдова в ООН. 1995, 14 липня. Приняття Молдови в Раду Європи. 1996, 1груд. Петро Лучинский обраний президентом Республіки Молдова. 2000, 5 липня. Введення в Республіці Молдова парламентської форми правління. 2001, 4 квітня. Володимир Воронін обраний президентом Республіки Молдова.

3. Демографічна характеристика

Молдова - одна з найбільш густо заселених країн Європи (129 чол. на 1 км2). Корінні жителі - молдовани - становлять понад 60 % населення. З інших національностей значний відсоток становлять українці, росіяни, гагаузи, болгари. Українці – 14%, росіяни – 13%. 99% - православні (Схід. Ортодоксальна церква). Гагаузи та болгари компактно проживають на півдні країни, українці - майже повсюдно, росіяни - здебільшого в містах. Молдавська мова входить до романської групи. Пересічна густота населення – 126 чол./км2.

Проголошення суверенітету, прийняття нових ознак державності, а особливо статусу молдавської мови як державної та перехід на латинський алфавіт зазнали опо¬ру певної, насамперед російськомовної, частини населення. Поляризація політичних сил призвела до проголошення Придністровської автономної соціалістичної республіки в складі Рибницького, Тираспільського, Бендерського та Дубосарського районів на Лівобережжі Дністра. У 1992 році виник збройний конфлікт, наслідком якого були не тільки людські жертви і зруйновані будівлі, а й потужний міграційний потік біженців. Половина з них переселилась на Правобережжя Дністра, половина - в Україну. Тобто певним чином відбувся територіальний перерозподіл населення за етнічними ознаками.

Урбанізаційні процеси властиві Молдові як будь-якій країні Європи, але більшість населення - сільське (53 %), хоч за останні 20 років його кількість зменшилася на 11 %. Найбільшими містами є столиця Кишинеу та промислові центри Тираспіль, Бендери, Бєльци.