ВЕЛИКДЕНЬ В НАШОМУ СЕЛІ ЛІСНИЙ ХЛІБИЧИН
Паски, як правило, випiкають в четвер iз пшеничного борошна на яєчних жовтках. В суботу жiнки фарбують крашанки в лушпиннi з цибулi. Крашанки можна фарбувати в рiзнi кольори, але перевагу надають червоному, який символiзував кров Iсуса Христа. Нашi пращури вiрили, що в свяченому яйцi мiститься 40 милостей i Дух Святий. Шкаралупу з першого посвяченого яйця несли до рiчки й кидали у воду, "щоб допливла до рахманiв i сповiстила, коли Великдень".
Починають розписувати писанки з початком Великого посту. Для цього треба мати спецiальний писачок - бляшану трубочку з отвором на кiнцi, розтоплений вiск, свiчку та анiлiновi фарби. Яйце має бути вимите, гладеньке, бiле, без цяточок i плям. Його трохи нагрiвають, щоб вiск добре чiплявся. До писальця закладають вiск i нагрiвають над свiчкою, i тодi легенько водять те писальце по бiлому чистому яйцю.
Легенда розповiдає, що Марiя Магдалина, проповiдуючи Христову науку, зайшла аж у двiр римського iмператора Тiберiя, дала йому в дар червону крашанку зi словами: "Христос воскрес!" - i вже тодi почала свою проповiдь. За її прикладом пiшли iншi християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками й писанками.Всi обрядовi Великоднi страви освячують в церквi пiсля Всеношної служби, найурочистiший момент наставав опiвночi, коли священник сповiщав, що Христос воскрес, а всi присутнi з трепетом вiдповiдали: "Воїстину воскрес!" Пiсля служби процесiя тричi обходила навколо церкви, а потiм починали освячувати обрядовi пасхальнi страви - крашанки, ковбаси, сало тощо - i христосувати одне одного. Пiсля церковної вiдправи розходилися по домiвках i починали розговлятися. Дiвчата вмивалися водою, в яку занурювали крашанки, щоб бути завжди рум'яними. Iснувало повiр'я, що Великодньої ночi не можна вкриватись ковдрою, бо нечиста сила присниться. Цiєї ночi молодь розводила багаття iз сухого дерева, яке було прообразом того, бiля якого грiлась варта, оберiгаючи розiп'ятого Iсуса Христа.
На світанні їдуть до церкви святити паску. Разом з нею беруть яйця, сало, печене порося з хроном у роті, мак, ладан, гадун, пшоно, сіль, мідний хрестик і голку. Поздоровляти зі святами й христуватися починають вже після Божої служби. При христосуванні зазвичай цілуються й обмінюються писанками та крашанками. Яйце, одержане при першому христосуванні, зберігається як цінність, бо за народними віруваннями "воно має велику силу". Потім вдома всі сідають за великий стіл і розговляються. Після обіду йдуть на кладовище христосуватися з померлими й кладуть на гробки крашанки.
На Великдень, як зустрінеш якого чоловіка, хоч і незнайомого, поклонись та привітайся. Цього дня потрібно вітатися навіть з ворогами.
ЯК У СВІТІ СВЯТКУЮТЬ ВЕЛИКДЕНЬ
Пасха – саме велике свято християнства. Це свято у різних країнах світу святкують по-різному. Пропонуємо зробити невеликий “пасхальний похід” по різних країнах.
Італія – Рим. У свято Пасхи католики світу свій погляд звертають на Рим. За старими традиціями у Великий Четвер Папа Римський омиває ноги 12-и священикам, так як це робив Ісус своїм учням. На Велику П’ятницю у Коліссеї дуже людно: віруючі надходять з усього світу, адже у хрестовому поході сам Папа несе хрест. А у День Воскресіння на площі св. Петра голова католиків благословляє усіх і вітає народи світу на 59 мовах. У понеділок римляни вирушають на пікніки на природу, адже весна вже безповоротно ввійшла у свої права.
Румунія. У наших сусідів на свято Пасхи – похід до кладовищ. У маленькому селі – Путні – у ніч Пасхи вулиці не освічуються світлом. Зате горять тисячі свічок, квітами та свічками прикрашені могили. Діти у святковому вбранні несуть у маленьких кошиках червоні писанки, які кладуть на могили, всі моляться за своїх померлих, писанки роздають також бідним, аби вони теж молилися за упокій померлих, а затим починається пасхальний похід.
ЧЕХІЯ. Пасху у Чехії святкують так, як і ми. У Празі також на столі традиційні пасхальні страви – шовдарь, пасха, варені яйця, але випікають і колачі у формі ягня та колачі із медом. Дівчата старанно малюють писанки, а хлопці в понеділок поспішають до них, але не поливати, а лускати дівчат вербовими прутиками, аби вони залишилися здоровими та вродливими на цілий рік.
СЕРБІЯ. Подібно до нас у сербів – вони православної віри – дуже строгий піст. На вербну неділю біля церкви із прутиками лускають дітей та говорять: “Рости великим, як верба”. У Великдень служба вночі: єпископ роздає писанки. Віруючих вітає: “Христос Воскрес”, вони відповідають: “Воістину Воскрес”. У понеділок поливають дівчат, а на другу неділю во ім’я воскресіння вирушають на кладовища, куди виносять їсти-пити, священики моляться навколо могил.