Краєзнавча характеристика Греції
Сектор телезв'язку в Греції поступово лібералізується. Головна мета нової політики - створення умов для підтримки нової діяльності на ринку телекомунікацій і для здорової конкуренції в областях встановленого і бездротового зв'язку. Це очищає шлях для входу приватних операторів у служби телезв'язку, також як дозвіл і іншим приналежній державі підприємствам пропонувати подібні послуги. У результаті нової політики, з 1-ого січня 2001 Грецька Організація Телезв'язку (OTE) була позбавлена своєї загальної споконвічної монополії для всіх послуг телезв'язку. Грецька Організація Телезв'язку (OTE) займає місце серед найвищих груп компаній у Греції і входить у десятку кращих організаціях телезв'язку в Європі. Вона має численні філії типу COSMOTE і OTEnet, що демонструють діяльність, що вселяє, і бере участь у міжнародних (глобальних і регіональному) супутникових організаціях телезв'язку й операційних систем, таких як Intelsat, Inmarsat, Eutelsat і Нові Небеса. OTE розширює свої дії і за межами грецьких границь, на Південно-східних Європейських ринках і Близькому Схід. Його іноземний інвестиційний портфель включає грошові інвестиції й в інші телекомунікації (Албанія, Вірменія, Йорданія, Румунія, Сербія, Україна, Ємен, Болгарія, Грузія, Литва).
Що стосується щодо мобільного зв'язку, то вона дійсно дуже популярна в Греції. Країна з населенням близько 11 мільйонів має приблизно 5,6 мільйонів клієнтів стільникового зв'язку, що обслуговуються трьома найбільшими провайдерами стільникового зв'язку в Греції: Vodafone, Telestet і Cosmote.
8.3. Засоби МАС-МЕДІА
Зі скасуванням держконтролю радіомовної системи і появою приватних каналів, радіомовлення Греції піддалося величезним змінам наприкінці 80-их. Якщо раніше було два державні телеканали і чотири державних радіостанції, то в даний час працюють 158 приватних телеканалів і 1200 часток радиостанций.
В даний час, державне телебачення (ERT S.A.) має три телевізійних канали (ET1, NET, ET3) і віщає в усім світі через супутник. Державна радіомережа, ЕРА, включає п'ять радиостанций у Греції й одну, котра віщає інтернаціонально. Доход державних засобів масової інформації йде від рекламування і від прибутку капіталу від своїх часток на афінській Фондовій біржі.До середини 90х у Греції було близько 246 місцевих, регіональних і національних щоденних газет. В одній тільки Аттиці, є принаймні 19 телевізійних станцій, включаючи передплатні канали і два цифрових пакети (NOVA, Alpha Digital). В Афінах видається більш 1,050 журналів і 32 газет, у той час як число працюючих радиостанций в області наближається до 100. 10 найбільше національно розповсюджених щоденних газет (Та Неа, Елефтеротипия, Етнос, Кафимерини, Елефтерос Типос, Апогевматини, Эспрессо, Вима, Адесмевтос Типос, Траффик) видаються в Афінах. Цифрове супутникове телебачення - значна зміна в традиційній сфері засобів масової інформації в Греції. Прийняття закону 2644/98 про супутникові і земні послуги відкрило шлях для розвитку супутникового і земного цифрового телебачення. В останні кілька років Грецький Уряд узяло на себе важливі ініціативи в сфері аудіовізуальної законодавчої політики. Ці ініціативи відбивають потреба регулювати нові зашифровані телерадіо послуги, охороняти фундаментальні принципи, як те захист молодші і людські достоїнства, і зміцнювати роль і повноваження Національного телерадіо Ради (ЕСР), що був установлений як незалежну владу. ЕСР відповідає за поновлення або видалення ліцензій на віщання, гарантуючи економічну прозорість, плюразлизм і якість телерадіо послуг і накладаючи адміністративні санкції у випадку, якщо журналісти, як вони вважають, не поважають їхнього зобов'язання.
Державою здійснювалися спроби, щоб регулювати сектор відповідно до потреб промисловості і погоджувати діючі умови сектора, відповідно до інструкцій Європейського Союзу у відношенні рекламного часу, частки програми, захисту молодших і проблеми власності засобів інформації.
Список використаних джерел
1.Атлас «Экономическая и социальная география мира», М. 2002 г.
2.Offshore Express, №12, 2003 г., «Страна героев и богов. От экономического спада к стабильности и благополучию»
3.Экономика и жизнь, №35, 1999г., «Кириакос Родусакис: у наших контактов с Россией хорошие перспективы».
4.4. Курбатов Г.Л. История Византии. М., 1984