Сучасний стан української культури
ПЛАН
I.Вступ.
II.Загальна характеристика та характеристика процесу формування нової соціокультурної системи.
III.Література.
IV.Театральне та музичне мистецтво.
V.Живопис, скульптура та архітектура
VI.Стан кінематографу та відеокультури.
VII.Релігія.
VIII.Відродження забутих імен.
IX.Державна підтримка української культури.
X.Висновки.
І. Вступ.
Український народ як творець національної та співтворець світової культури нагромадив за свою багатовікову історію величезні духовні надбання. До його духовної скарбниці входять видатні пам'ятки трипільської та скіфської культури, княжої доби, українського барокко, творча та філософська спадщина Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Лисенка. Новітня історія української культури визначається діяльністю її творців і реформаторів Олександра Довженка, Леся Курбаса, Бориса Лятошинського, Олександра Архипенка, Михайла Бойчука, Павла Вірського, Степана Турчака та багатьох інших талановитих майстрів.
Кожна нова епоха переосмислює обрії і зміст української культу¬ри в обширах великого історичного часу. Зміна історичних її меж особливо інтенсивно відбувається тепер, в умовах нового періоду дер¬жавотворення. Новий соціальний і культурний контекст впливає не тільки на характер змін в культурі сучасній, але й на оновлення, почасти і відродження значних сфер культури минулого часу, які набувають в умовах посилення національної самоідентифікації но¬вого структурування, а сама українська культура в цілому - нових соціально-цінних і громадянських орієнтирів.
Тож завдання в осягненні даної теми і полягає в осмисленні цього контексту та тих соціально-культурних змін, які з ним пов'язані.
ІІ. Загальна характеристика та характеристика процесу формування нової соціокультурної системи.
Розвиток української культури базується на таких загально¬визнаних засадах:
•самоцінність культури й мистецтва в усіх їх численних проявах;
•творення єдиного загальнонаціонального культурного прос¬тору як одного з найважливіших консолідуючих факторів у справі розбудови української державності;
•забезпечення активного функціонування української мови в усіх сферах культурного життя держави;
•забезпечення гарантій свободи творчості, доступу до культурних надбань, створення можливостей активної участі громадян у художній творчості, особливо молоді;