Австралійці

Національний музей Австралії, Канберра. В 1980 році за підтримки впливових політичних партій отримав статус закладу загальнодержавного значення. Основні завдання музею: забезпечення, збереження, подальше формування та вивчення найцінніших наукових колекцій з аборигенної Австралії та історії країни, починаючи з 1788 року, а також збір матеріалів про унікальну природу п’ятого континенту та її змін внаслідок європейської колонізації. Музей проводить велику просвітницьку роботу.Австралійська Радіомовленнєва Корпорація, відповідна за програми національного радіомовлення та телебачення. Спеціальна радіомовленнєва служба, що керує радіо - та телепередачі для етнічних меншин, регулярно проводить опитування громадської думки, дані яких використовуються під час складання програм культурного розвитку країни.

В Австралії ні на федеральному рівні, ні на рівні поза урядових структур немає довгочасного планування. Але не зважаючи на це, в галузі культурного розвитку спостерігається чітка організація. Цим займаються: Об’єднання по культурним заходам Комісії з австралійських фільмів (фінансування програм, спрямованих на прилучення австралійців до мистецтва кіно, допомога в проведенні форумів, семінарів, конференцій з різних проблем культури, етики, національного кіно та відео виробництва та ін.); Національна бібліотека Австралії (координація діяльності громадських бібліотек країни по формуванню колекцій і в галузі керування); Міністерство культури, спорту. З питань навколишнього середовища, туризму і у справах територій ( реалізація програм зі збереження і пропаганди культурного спадку країни, в першу чергу, національних колекцій) та ін.

І, нарешті, з усіх питань культурного розвитку населення в Австралії регулярно проводяться статистичні дослідження.

Розвиток індустрії культури та сфери дозвілля є прерогативою уряду. Так, у 1988 році на потреби численних служб, відомств та агентств, що зайняті в цих галузях, а також на виробництво рекламних товарів та сувенірів урядом було виділено більше 14 млрд. доларів США. Центральним органом, що контролює розвиток індустрії культури, є Австралійське Бюро Статистики ( Australian Bureau of Statistics ). Згідно з розробленою ним структурою ( 10 категорій об’єктів, які в свою чергу складаються з 16 більш крупних та 54 більш мілких підрозділів ) сферою індустрії культури охоплені:

-пам’ятники і музеї під відкритим небом;

-література і бібліотеки;

-музика;

- сценічні мистецтва;

-образотворче мистецтво та музеї;

-кіно - та відеопродукція;

-громадські та урядові організації, що займаються питаннями культури і дозвілля;

-спорт, розваги;

-природне середовище.

Література в Австралійському Союзі розвивається з початку 19 століття на англійській мові. В колоніальний період формування літератури австралійські письменники вважали себе продовжувачами традицій англійської літератури 18-19 віків. Найбільш популярні в цей час жанри: ода, пастораль, елегія, памфлет, мемуари, сімейно-побутовий та пригодницький роман: патріотична поема У.Уентуорта “Австралія” (1823), роман Х.Сейвері “Квінтус Сервінтон” (1830-1831), вірші Ч.Томпсона. У творчості поетів Ч.Харпура, А.Гордона, з’являються риси національного. Реалістичні зображення австралійських поглядів на життя вміщував у себе роман М.А.Кларка “Довічне ув’язнення”.

У наступному етапі (кінець 19 ст. ) література Австралії набуває більш чіткого національного характеру. У цей час мали перевагу малі жанри. В літературу увійшли новелісти Прайс Уорунг, Стіл Радд, Х.Лоусон та ін. Формується перша поетична школа, т. зв. баладистів: Е.Дайсон, В.Дейлі, Е.Брейді.