Львів
В храмі зберігаються пам’ятники меморіальної скульптури 16ст.:коменданту міста Миколі Гербурту,створений у 1555 році нюрнберзьким майстром Панкратіем Лабенвольфом,а також скульптури багатих міщан С.Ганля таБ.Бзовського.
План подібний до Кафедрального собору,мав нині неіснуючий костьол францисканського монастиря.Він постав у кінці 14 ст.,а також Домініканський костьол,збудований на початку 15 ст..
Крім Кафедральньного костьолу в 14 ст. спорудженно ще дві пам’ятки архітектури-церкви св.Юра та Вірменську,архітектором яких був Дерінг(Дере). Юрська церква не зберіглась до нашого часу – у 18 ст. на її місці поставили величнішу будівлю,а Вірменська,збагачувалась добудуванням на протязі столітть,нині є визначною пам’яткою львівського зодчества.
Церква будувалась за зразком вірменських святинь,але на ній позначились впливи романсько-готичної архітектури Західної Європи та у великій мірі відбиті сліди запозичень староруського галицького зодчества.Середня частина собору добудовувана в 17 ст.,а західна,від Краківської вулиці,на початку 20 ст..Головний вхід,стилізований під готику,похмурий і таємничий.
В гарячий червневий день 1527 р. у Львові на вулиці Пивоварів виникла пожежа і швидко перекинувся не тільки на середмістя,а й на передмістя – Підзамче,Знесення.На другий день Львів являв собою суцільне згарище.Тільки уціліли спотворений вогнем будинок ратуші,обгоріла Вірменська церква,стіни Кафедрального собору.Готичний Львів пропав.
Львів був відроджений за відносно короткий час. Його архітектурне обличчя визначилось,головним чином,у 16 ст..Будувалися тільки кам’яні будинки.Архітекторами були італійці.Вони принесли з собою подих італійського ренесансу,але чистоту його форм розчинили в традиціях і вимогах міст,де їм доводилось працювати.
Львів планувався по-новому.Зберігалося тільки середньовічне розміщення центру – Ринкова площа з ратушею.Вулиці проводились прості.Будинки ставились вузькі по фасаду,триповерхові.
Національностям некатолицького віросповідування не дозволялося поселятися на площі Ринок.Для них були відведені вулиці,які з того часу зберігли свої назви:Руська,Вірменська,Сербська.На площі Ринок містилося управління міста,суд, тут відбувалися торги.Сама площа майже квадратної форми (142м. на 129м.).З неї виходить вісім вулиць.Будинки наче споріднені між собою,але в той же час різні й неповторні.
Площа Ринок – серцевина історико-архітектурного заповідника,являе собою унікальний ансамбль.З чотирьох сторін її оточує комплекс з 44 різнорідних за часом і стилем будинків.
В дусі ренесансу ветримана вся площа Ринок,хоча перебудови викликані корінною зміною мешканців та їх смаками,надали деяким будинкам класичного або ампірного вигляду.
Рештки старої готики,в стилі якої велось будівництво до пожежі 1527 року,нерідко включалось в нову споруду і,таким чином,в ряді будинків на першому поверсі зустрічаємо готичні портали,вестибюлі – входи,з характерними нервюрними склепіннями або стрільчастими арками.
Архітектура Львова різноманітна і неповторна.У ній,як у дзеркалі,відбилося обличчя минулих епох.У місті,що виникло на Західних рубежах Київської Русі і впродовж усієїдраматичної історії зберігало свою етнічну приналежність,яскраво і зримо вимальовується процес взаємовпливу різних культур і містобудівних традицій – вітчизняних та західноєвропейських.Усе це робить архітектуру Львова предметом великої культурної цінності,загальнонародних надбанням,що оберігається і вивчається,стає об’єктом естетичного зодоволення,джерелом невичерпного досвіду для сучасників і прийдешніх поколінь.
Львів – одне з найбагатших міст України за цінністю історико-архітектурних пам’яток 13-20 ст.,що зримо представляють нашарування всіх стильових епох від часу його заснування до наших днів.
В найдревнішій частині міста Львова – колишньому підгородді,яке згодом отримало назву Краківського передмісття,знаходиться найдавніша пам’ятка монументальної архітектури – церква св.Миколая на вулиці Б.Хмельницького.За традицією вважається двірською княжою церквою, заснованою ще в 13 ст., яка служила не тільки храмом,а й осередком громадсько-політичного життя.