Різьба по дереву як ужиткове мистецтво
Василь розвинув техніку інкрустації, застосовуючи її в мотивах чистої геометричної різьби. Він прагнув надати своїм виробам більшої пластичності, соковитості, вводячи рельєфну орнаментальну пластику, рельєфні вставки та накладки у вигляді геометричних форм, що виступають над площиною. Цей декоративний засіб зустрічаємо і у В.Девдюка. Василь Шрібляк чудово володів технікою випалювання.
Брати Микола і Федір добре володіли різцями, Микола неодноразово брав участь у виставках, на яких представляв свої твори, що мали неабиякий успіх.
Ділки-спекулянти зацікавились оригінальністю і самобутністю виробів гуцульських майстрів. Майстрам платили дещицю за їхні твори, диктуючи їм замовлення. Почали популяризуватися вироби багато оздоблені бісером, а сама форма або конституція їх надмірно ускладнювалась.
Марко Мегеденюк із с.Річки відіграв особливу роль в історії розвитку художньої різьби на Гуцульщині. Він розвив техніку викладання кольоровим бісером, яка зустрічалася і в інших різьбярів - його сучасників. Кольорова гама бісеру в роботах майстра була порівняно небагата, але він умів згармонізувати різноманістність кольорів з особливим художнім почуттям.
Мегеденюк першим поєдав чеканку і гравірування у своїх виробах з деревом та бісером. Характерним для нього є ввадення в художньо-декоративні засоби рельєфно-пластичних мотивів. Як винятковий виріб, вони одночасно виступають і як декоративні деталі.
Смугастий малюнок рельєфних накладок - це гармонійно вишуканий композиційний елемент орнаментального характеру. У виробах майстра приваблює простота конструкції, практичне признечення, органічна єдність форми і декоративних мотивів, високе почуття ритму і симетрій в орнаментальних оздобах його робіт, цілісність декоративних плям?? є характерною рисою в творчості М.Мегеденюка.Відомим майстром художньої різьби на Гуцульщині був Василь Девдюк із Косова. Він багато зробив для розширення і розвитку народного мистецтва, для організації спеціальної фахової школи художніх народних ремесел на Гуцульщині. В.Девдюка, В.Шкрібляка і М.Мегеденюка як фахівців різьби офіційно запросили з Косова до фахової школи у Вижниці, яку відкрили у 1905 р.Тут Девдюк пропрацював до 1914 р.
В.Девдюк у Косові продовжував кращі традиції гуцульських різьбярів, розширював можливості і способи застосування інкрустації не тільки перламутром і рогом, але природнім кольором текстури дерева, кольоровим металом (??руванням), почав фарбувати дерева, як матеріал для своїх виробів, на ньому виконував декоративні прекраси, викладанку бісером. Він сміливо і по-своєму оригінально розв'язує завдання поєднання ??? різьби геометричного характеру з веденням напівоб'ємних або напівскульптурних елементів. Майстер у своїх роботах застосовував художні випалювання. Асортимент виробів дуже широкий як за вжитковим призначенням, так і за формами і розмірами.
В 1920-х роках Девдюк у власній майстерні відкрив приватну професійну школу, де навчав гуцульських дітей мистецтву різьби по дереву. ????? орнаментальні мотиви майстра і "пшеничка", "рачки", "зубчики", "слізки", "копанички", "ільчате письмо" тощо.
Відомі майстри-різьбярі на Гуцульщині Карпатюки?? Юрій і Семен, Петро із с.Яворова Косівського району. У своїх ранніх творах Юрій використовував всі принципи композиційних засобів і орнаментальні мотиви Шкрібляків.
Розглядаючи творчість майстрів періоду 30-х р., помітно, що вони вводили деделі більше в техніку чистої різьби інкрустацію. Інкрустували чорми рогом, чорним деревом, металом, перламутром, бісером. Їм належать авторство багатьох нових композиційних "рішень у техніці інкрустації". Мотиви: "доріжка", "доріжка з підківками", "зірниця", "драбинка" є нововведенями Ю.Карпатюка??.
У різьбі Карпатюків?? багато спільного, але кожний з них зберіг свою власну точку творчої індивідуальності. У Семена є витончене художнє відчуття орнаментальних композицій як у різьбі, так і в інкрустації, уміння з найтоншим смаком дібрати барви і відповідну тональну гармонію матеріалів для інкрустації, висока технічна майстерність. Цьому навчив свого сина Василя.
Творчість різьбярів: Шкрібляків, Мегеденюка, Девдюка, Карпатюків?? являє собою визначні сторінки великої школи в історії розвитку народного мистецтва різьби на Гуцульщині. Велика когорта річківських різьбярів: Томюк??, Медведчук, Кіщук?? М.Ф., Кіщук??З.М., Шмадюк??, В.Ф.Кіщук і інші. На циліндричних формах Томюк майстерно застосовує стрічкову композицію орнаментальних мотивів, яка створює своєрідне багатоярусне розміщення декорд і ще більше підкреслює саму форму виробу.