Сутність і особливості моралі, структура моралі. Моральна практика (моральність)

СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛІ.

У всі часи вчені по-різному тлумачили сутність моралі:

-як досвід житейської мудрості;

-як школу виховання людини, навчання її доброчесності;

-як виконання божественних заповітів, що забезпечують безсмертя особистості;

-як вищу насолоду, вдоволеність індивіда своєю поведінкою;

-як найкоротший шлях до щастя;

-як самоцінне служіння честі;

-як виконання незаперечного обов’язку;

-як інструмент збереження порядку в суспільстві;

-як забезпечення чесності у взаєминах людей;

-як вимогу суспільної користі;

-як викриття банальної, несправедливої дійсності, «суд над життям» і собою;

-як служіння ідеалу;

-як засіб взаєморозуміння і згуртування людей;

-як особливий засіб пізнання;

-як визначення вищого сенсу людського життя тощо.

Мораль як одна з форм суспільної та особистісної свідомості є системою поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Її основу становлять переконання, звичаї, традиції, громадська думка. Вона охоплює всі сфери суспільного буття: ті, що регулюються державою (політика, виробництво, соціальна сфера, сім’я тощо), і ті, які держава чи громадські організації не регулюють (дружба, любов, товаришування, побут.

Мораль (лат. moralis – моральний) – система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.

Мораль є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом.

СТРУКТУРА МОРАЛІ.

Осмислення сутності моралі передбачає з’ясування її основних компонентів та характеру їх взаємозв’язку.

Структурно мораль утворює дві сфери: моральна свідомість і моральна практика (моральність), кожна з яких має свою будову.

Моральна свідомість