Сучасний світовий порядок: моральні принципи і аморальна суть

Ідеальний світовий порядок має бути побудований на основі принципів і норм загальнолюдської моралі. Проте спірним є питання про існування єдиної загальнолюдської моралі. З одного боку, у різних цивілізацій суттєво різняться моральні засади існування суспільства, взаємодії між людьми, між людиною і суспільством тощо, а з іншого, уявлення про високі моральні цінності добра, справедливості, честі, совісті, любові у народів різних цивілізацій значною мірою схожі.

Найвищі загальнолюдські цінності відображено в Статуті ООН: всезагальний мир та безпека, дружні відносини на основі принципів рівноправ'я і самовизначення, мирна співпраця, справедливість у міжнародних відносинах. Безперечно, кожному народу на Землі і кожній людині має бути забезпечено право на життя, свободу, мир і прагнення до щастя. Людське життя має бути визнане найвищою цінністю. Кожному мають бути гарантовані умови для гармонійного розвитку особистості.

Міжнародна мораль — це сукупність моральних принципів і норм, що регулюють систему міжнародних відносин. В її основу мають бути покладені загальнолюдські елементарні принципи і норми. Тому міжнародна мораль має бути загальнолюдською соціальною цінністю або, інакше кажучи, системою цінностей, що виражає найважливіші інтереси всіх держав і народів. Основним її завданням є забезпечення спільних інтересів держав і народів, а разом з тим і захист інтересів кожного народу і держави, незалежно від її могутності і рівня розвитку. У найбільш складних обставинах, за відсутності політичного і правового регулювання, саме норми моралі можуть бути чи не єдиними орієнтирами поведінки держав [2].

У процесі розвитку міжнародного співробітництва виробляються спільні моральні принципи як основні, фундаментальні уявлення про те, якою повинна бути поведінка держав на міжнародній арені, і моральні норми як конкретні правила цієї поведінки. Свідоме формулювання моральних норм має здійснюватися спільними та індивідуальними зусиллями держав, міжнародних організацій, світовою громадською думкою [2], яка є носієм загальнолюдської моралі, впливає на всі інші види моралі і, у свою чергу, зазнає впливу з їхнього боку. Основними принципами сучасної міжнародної моралі — категоричними моральними імперативами — є мир, гуманізм, рівність, справедливість, ненасильство.

Мораль у своїх принципах і нормах містить моделі необхідної поведінки держав, які визначаються характером інтересів та їх співвідношенням. Тому зміни в міжнародних відносинах впливають і на зміст моральних норм [2]. Виражаючи прогресивні інтереси всього людства, усіх країн, норми міжнародної моралі мають бути закріплені в міжнародному праві.

Проте навіть універсальні принципи міжнародного права можуть в окремих випадках суперечити один одному. Наприклад, серед універсальних принципів міжнародного права — рівноправ'я і самовизначення народів може суперечити іншому принципу — територіальної цілісності держави. В історичному контексті йшлося насамперед про боротьбу колоніальних народів за самовизначення. Однак у деяких багатонаціональних державах (Російська Федерація, Індія, Індонезія, Нігерія та ін.), що прагнуть зберегти свою територіальну цілісність, ті чи інші народи також вимагають реалізації права на самовизначення і створення власних держав.

Нова міжнародна мораль має бути спрямована на забезпечення всезагальної міжнародної безпеки, яка може бути єдиним надійним гарантом національної безпеки усіх держав. Міжнародну мораль пропонується поставити вище, ніж національну: інтереси своєї держави, свого народу не можуть бути вищими за загальнолюдські, а в разі виникнення конфлікту між ними вибір повинен бути зроблений на користь загальнолюдських [2].Проте в реальному світі загальнолюдські інтереси та моральні принципи часто є ширмою для прикриття аморальних, егоїстичних інтересів правлячих верхівок провідних держав, а точніше — їхніх прихованих хазяїв, що насправді панують на більшій частині світу. Попри офіційно проголошені високі моральні принципи, реальний світовий порядок далеко не завжди їм відповідає. У сучасному глобалізованому світі роль одного-єдиного полюсу геополітичної могутності і вищого морального авторитета намагаються відігравати США.

З позиції рівноправного справедливого устрою світ не може бути однополярним. Проте з позиції прибічників ідеї однополярного світу відсутність домінуючої держави-імперії означатиме невизначеність траєкторії розвитку світу та його регіонів, різноманіття векторів дії геополітичних сил, що призводитиме до численних конфліктів між окремими акторами. У світі без держави-гегемона, на їхню думку, неможливо буде розв'язувати глобальні проблеми людства. Лише в однополярному світі може бути гарантовано порядок, справедливість, стримування руйнівних сил [5]. Саме Америка вважає себе гарантом міжнародної безпеки, захисту вільної торгівлі, інвестицій, основним рушієм економічного процвітання всього світу. Держава-гегемон, що присвоїла месіанські функції, має на меті забезпечувати міцний і передбачуваний порядок у світі, а натомість вимагає від інших держав слухняності в їхніх же інтересах: «Американська гегемонія є єдиним надійним захистом міжнародного порядку проти краху світу» [5, с. 158].