Декоративно-прикладне мистецтво

«Мистецтво починається з поваги до речей»

К. Чуковський

Стереотипність, усередненість «предметів» побуту і споживан¬ня, зокрема в Україні, значно активізувала художників, які працю¬ють у сфері декоративно-прикладного мистецтва. Дизайн (художнє конструювання), народні ремесла привертають увагу діячів куль¬тури, широких кіл глядачів, входять до системи освіти в Україні. Також на розвиток декоративно-прикладного мистецтва вплинуло посилення ролі дизайну у світовій культурі.

Відновлення тем і образів, найяскравіших декоративних форм виявилося в килимарстві й декоративному склі.

Великого значення в оформленні інтер'єрів набуває гобелен — сюжетний килим великих розмірів. Багата українська тради¬ція гобелена, який став дуже популярним на початку нашого століття. Основоположниками українського гобелена були Є.Кульчицька, М.Бойчук, С.Колос. Нині ці традиції продовжу¬ють насамперед випускники Львівського інституту побутового і декоративного мистецтва. Гобелен демонструє багатство плас¬тичних можливостей, є синтетичним жанром. У ньому поєднуєть¬ся гладкий текстиль і навіть «текстильна скульптура» — об'ємне ткацтво.

У другій половині XX ст. розширилася база художнього скла, використовуються різні способи його обробки (гранування, хімічне травлення, розпис). Великого значення набуває техніка вільної, фантазійної формотворчості й прикрашання простору біля печі виробами зі скла — так зване «гутне скло».

Гутами раніше називали склодувні майстерні в Україні, які знахо¬дилися в лісистих і піщаних місцевостях. Як правило, гутне скло має теплий зелений колір.

Скло потребує точності задуму, багатих предметних зв'язків та асоціацій. Свідчення цьому — творчість Андрія Бокотея — українського художника по склу, заслуженого діяча мистецтв України, проректора Львівської Академії мистецтв. Він — автор 80 виставок у різних країнах світу, організатор унікальних художніх акцій у Львові

— Міжнародних симпозіумів художнього скла. У своїх роботах до¬магається зв'язку об'єму і площі, прозорості та звичної «сірої стіни». У своїх роботах Бокотей виступає і як художник світла — ви¬разними є його абстрактні композиції з переливчастими відтінка¬ми, відблисками. Його форми наче створюються всередині скла, де виникає дивовижний образ «іншого» символічного світу. Прига¬дуються традиції вітчизняного модерну початку століття, що дода¬ло склу блискучих неповторних форм фантазії та мрії. Творіння Бокотея «Чумацький шлях», «Народження матерії», «Всесвіт» на¬зивають класикою українського художнього скла.

...Художник розповідає легенду про древни мореплавців, які за¬ночували біля вогню на піщаному березі. Раптом їхній товар — брили солі — перетворився на прозору масу. Тоді вони разом за допомогою піску створили те, що назвали склом.

Оригінальністю творчого почерку вирізняється художнє скло Тамари Московки, заслуженого художника України. Докладно ви¬вчивши різноманітні техніки українського гутного скла, художни¬ця обрала для себе техніку матового гравіювання — обробка не¬глибокими гранями без остаточного полірування. Один з найвідоміших її творів — «Свято праці», композиція з п'яти предметів, вертикальних ваз. Образи цієї композиції народилися під вражен¬ням численних подорожей Т.Московки, зокрема до Карпат. Звідси

— дивовижні використані в композиції відтінки синьо-зеленого, що нагадують вершини карпатських гір. Пейзаж — ніби відгомін рухів людей, їхнього танцю.

Розвиток народних ремесел пов'язаний із безпосереднім звер¬ненням до багатства народних традицій, можливостей їх творчого осмислення. Так, своїми керамічними виробами славиться село Опішня — тут роблять майоліку, «гутне» скло, килими. Майстри Опішні широко використовують символіку українського килима й вишивки, зокрема квітів. Це важливо тому, що в народній твор¬чості квітка — не тільки символ краси, а й символ життя людини. Наприклад, вінок означає відновлення життя, його вічний круго¬обіг і безперервність.