Музеї Англії, Шотландії, Уельсу

1.2.3. Фортеця Кліффордс

З могутньої фортеці Кліффордс, що входила в 1262 р. до складу древніх укріплень Вільгельма Завойовника, відкривається мальовнича панорама міста. Сьогодні в фортеці знаходиться Музей народного мистецтва, що розповідає про історію і повсякденне життя міста.

1.2.4. Йоркширський музей

У Йоркширському музеї (Yorkshire Museum) на Museum Street представлені археологічні знахідки доісторичної, римської й англосаксонської епох, а також часів вікінгів і Середньовіччя.

1.3. Ліверпуль

1.3.1. Ліверпульский музейБільш мільйона експонатів розміщені в 20 галереях – від Центра сучасної історії до Планетарію.

1.3.2. Художня галерея "Уолкер"

Чудові збори європейського мистецтва, вікторіанских і прерафаелітських полотнищ, сучасне мистецтво. Скульптурна галерея відзначена спеціальним призом.

1.3.3. Музей "Бітлз"

При вході в музей ненав'язливо звучить музика - старі записи "Бітлз", і атмосфера створюється вже біля входу. Музей складається з цілої анфілади залів, що розповідають і показують Історію Бітлз. Саме історію Бітлз, а не історію Джона, Пола, Джорджа і Ринго.

Атмосфера відтворюється ретельно – з перших кроків зівсюди звучить музика групи: ранні записи в перших залах, більш пізніші - в наступних. Фотографії ранніх виступів і замітки з місцевої газети проходять під "Free as a Bird", опублікованої недавно Йоко Оно, присвячений The Cavern: звучить музика, чутні верески перших поклонниць-фанаток, напівп'яне бурмотання відвідувачів і дзенькіт пивних кухлів.

У вузькому залі "Бітломанії" на телемоніторах Бітлз нескінченно йдуть від літака, з яким вони повернулися з першого турне по Америці, а праворуч на цілій стіні таких же чорно-білих моніторів - ревуча юрба зустрічаючих, що верещить, весь цей шум йде під "Back in USSR".

Зал Yellow Submarine наповнений звуками, що булькають; кадри відомого мультфільму можна переглянути через перископи, змонтованих де тільки можливо. Поруч сама Жовта Субмарина, можна пройти в усередину, покрутити ручки і маховички, помилуватися через перископ на восьминога під звуки So Lonely People під акомпанемент повітряних пухирців, що лопають.

При переході до залу Sergeant Pepper несподівана зустріч з Penny Lane: це апарат, називаний Penny Lane Machine, у який потрібно опустити монетку в одне пенні (а поруч – ще дві монетки по 20 пенсів), уштовхнути наповнений монетами лоток усередину конструкції, покрутити ручку, і за склом видно, як монетка падає між пальців, розплющується, прокочується по хитрому механізмі і падає в підставлену руку. Профілю Її Величності на ній тепер немає, як і напису "One penny", зате там цілих чотири обличчя анфас і напис "Albert Dock. The Beatles Story. Liverpool".

Два останніх зали музею – це останні роки групи, дискографія різних країн. У першому з них звучить Abbey Road.

Наступний зал – зал Леннона. У цьому залі звучить тільки Imagine, повторюючись знову і знову через невеликі паузи, а сам зал усім знайомий по відомому кліпі: на білому роялі лежать окуляри, піднімається кришка рояля, але клавіші не рухаються, відкриваються ставні на височенних вікнах і звучить Imagine. Знову і знову. Ставні закриваються, музика стихає, опускається кришка рояля, повільно гасне світло. І знову підніметься кришка, знову відкриваються ставні – звучить Imagine.

На виході з музею – магазин музейних сувенірів. Але буклетів фотографій самих залів музею немає: музейники свято дотримують свої права на дохід, та й ніякі фото і буклети будуть нездатні передати ту унікальну атмосферу музею.