Зачіски Стародавнього Єгипту
Жінки в Єгипті любили терпкі аромати, і тому в перуках або зачісках закріплювали ароматичний конус-вежу. Через отвори цієї вежі духмяні масла стікали на волосся, плечі, груди (рис. 1.12). Зачіска царівни Кавіт, зображена на рельєфах її усипальниці, має форму кулі й трохи нагадує чоловічу (рис. 1.13). її волосся охай¬но укладене горизонтальними джгутами. Однак, якщо уважно роздивитися зачіску, смуги горизонтальних ліній — оптична ома¬на, тому що джгути насправді робилися вертикально, а потім їх горизонтально зшивали.
Зачіски богині Нефтис і цариці Нефертіті складаються з бага¬тьох тонких, вишукано оформлених кісок, які рівненько спадають на плечі як бахрома. Геометрична форма зачісок при цьому нага¬дує чітку трапецію. Над чілкою кріпили обруч з геометричним ма¬люнком, який у свята прикрашали коштовним камінням, стрічка¬ми, пір'ям птахів.Усипальниця Нахт у Фівах розмальована зображеннями чу¬дових музик, їхні зачіски створені з багатьох дрібних кісок, по¬єднаних між собою тонкими нитками. Кінці волосся закручені в дрібні трубчасті локони. На голові — обручі з квітками лотоса, а у деяких — ароматичні конуси (рис. 1.14).
Єгипетська знать найчастіше зображувалась у смугастій хустці-клафті на голові. Прості люди ходили без головних уборів. Чоловіки, як правило, голили голови, користуючись гострим кре¬меневим або бронзовим ножем. Форми зачісок на перуках або своєму волоссі створювали цими ж інструментами, хоча з часів цариці Клеопатри вже були відомі «гарячі ножиці» — прототип сучасних.
Чоловіки не носили борід і вусів. Навіть сільська біднота го¬лила обличчя. На свято фараон прив'язував золоту «фальшиву» борідку завдовжки 10-15 см (рис. 1.15).
Відомі випадки, коли й цариці в особливих випадках підв'язу¬вали золоті борідки, наприклад Хатшепсут, яка володіла Верхнім і Нижнім Нілом протягом 20 років і мала великий політичний вплив. Мабуть, тому збереглися її зображення не тільки у чоло¬вічому вбранні, а й з «фальшивою» борідкою.
Фараони носили подвійну корону «атеф» і «пшет» білого та червоного кольорів — символи володіння Нижнім і Верхнім Ні¬лом. До корони фараона як знак непереможності кріпили леопар¬довий або бичачий хвіст. А символом безмежної влади була змія «урей» («уреуо; рис. 1.16).
Символом сонця, достатку, вічного життя була квітка лотоса. Саме тому її використовували як найулюбленішу прикрасу (рис. 1.17 а).
Жінки заплітали кіски та прикрашали їх вінками з лотоса (рис. 1.17 б). Навіть на комірах-наплічниках, а також в інших прикрасах і доповненнях серед геометричних орнаментів можна побачити зображення лотоса.
Як жінки, так і чоловіки носили різноманітні прикраси: персні, сережки, браслети. Особливою популярністю в прикрасах користу¬валися жук-скарабей, яструб, сокіл, зображення інших священних тварин.
Особливе місце у перукарському мистецтві Стародавнього Єгипту займав макіяж.
Набори туалетних засобів складалися з розписних кера¬мічних горщиків різних розмірів, глиняних баночок, глечи¬ків, флаконів і пляшечок, у яких зберігалися коштовні ма¬зі й парфуми, губна помада, по¬рошки і креми для фарбування повік, білила та рум'яна, фосфо¬ресцентні фарби, які додавали таємничості очам. Карміном фарбували губи, хною — нігті.
Жінки підводили очі риска¬ми, надаючи їм мигдалеподібної форми (рис. 1.18). Лінію про¬довжували за зовнішній кут ока, використовуючи зелену або чорну фарбу. Єгиптяни вірили в те, що світ населений добрими та злими духами, тому вони но¬сили коштовне каміння, амулети не тільки як прикраси, а й як обереги від злих сил. Підмальовуючи очі, у шкіру навколо них втирали креми з додаванням зеленого порошку розмеленого малахіту або голубої ляпіс-лазурі. Для повік використовували тертий сірчаний свинець. Цей мінерал захищав від поширених в Єгипті хвороб очей. Єгиптяни вірили у магічну силу каменю. І справді, окис міді, що входить до складу малахіту, захищав очі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001.
2.Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мис¬тецтво, 2003. 26 с.