Мода американських індіанців
Американські індіанці — корінне населення Америки — були кочовими племенами. Займалися скотарством, мисливством, ри¬бальством, сільським господарством. Індіанці були освіченим на¬родом, який володів знаннями математики, географії, медицини, астрономії та інших наук. Це були чоловіки й жінки стрункої ста¬тури, високі, сміливі. Вони мали правильні риси обличчя, пряме чорне волосся. Північноамериканські індіанці каміа посилювали колір і без того чорного волосся відваром чорної смоли. Одягались Індіанці в шкіряний одяг, пізніше почали використовувати сукно.
Перлиною американських індіан¬ців завжди була й залишається куль¬тура племен майя. Феодальна верхів¬ка цього народу, очевидно, вийшла з невеликих поселень, які були центрами культури, а потім розвинулись у великі міста-держави, чиї споруди і тепер викликають захоплення.
Територія, на якій жили майя, — це нинішня Мексика. У поселеннях майя завжди встановлювали резервуа¬ри з водою, які у багатьох випадках використовували для ритуальних об¬рядів. Майя були жорстокими й во¬йовничими людьми. Це підтверджують знайдені в Бонампіку фрески. Для релігійних церемоній вони ви¬користовували рослинні смоли, сік каучукових дерев. Майя вмі¬ли виробляли шоколад — улюблений напій із дерев какао. Зерна какао замінювали гроші. З коріння мильного дерева вони виго¬товляли особливий сорт мила. Красуні дбали про чисте волосся і тіло. Крім миття в річці, використовували своєрідні шампуні з соків рослин, переважно з пальмової лілії (юка). Приймання ванн мало ритуальний характер. Давні майя милися регулярно після роботи до й після приймання їжі та ще у багатьох випадках.
Майя займалися виготовленням тканин, які фарбували рослинними фарбами. Голубий колір вважався кольором жер¬твоприношення. За цим кольором виявляли людину — жертву для обрядів, її добре годували й охороняли, а в день жертвопри¬ношення все її тіло фарбували у голубий колір.
Колір крові мав особливе значення, яким жертви задобрювали богів. На цьому базувався звичай нанесення татуювання. При цьо¬му болючість процедури вказувала на мужність носія татуювання. Малюнок наносили за допомогою ножів, кісток, мушель, а потім фарбували. Після цього фарба залишалась у шрамах (рис. 7.60).
Часто майя розмальовували обличчя червоним кольором, що відповідало ритуальній косметиці й мало значення оберегів. Інші кольори, наприклад зелений або чорний, використовували для прикраси обличчя і тіла.
Жінки племені майя ніколи не знаходилися в ролі рабинь або тільки робочої сили, як жінки інших племен. У першу чергу це була багатодітна мати. Жінка займалася господарством, брала участь у численних святах. Жінки майя були витонченими, повногрудими, граціозними. Вони досягали провідного ста¬новища у суспільстві.
В деяких центрах на території майя час від часу володарями були жін¬ки. Зображення людей на фрес¬ках і рельєфах дають уявлення про одяг майя, їхні прикраси та зачіски (рис. 7.61). Суспільство поділялося на певні соціальні прошарки, але одяг простих людей суттєво не відрізнявся від одягу багатого люду.
Чоловічі зачіски майя скла¬дались із зачесаного до маківки волосся, укладеного в пучки. Ознакою краси вважалися роз¬косі очі (рис. 7.62).
У знатних родинах прийня¬то було деформувати голову дитини, закладаючи її між дво¬ма дощечками. Волосся на голові стригли повністю. Жінки носили пучки, коси, джгути, що обгортали голову, наче тюрбан. Зачіски були скромні. Трап¬лялося, що до свого волосся додавали шерсть тварин. Жінки майя фарбували волосся соками рослин, чорнили смолою, а дея¬кі намагалися робити волосся світлішим. Зачіски прикрашали стрічками, пов'язками на чоло, пір'ям, квітами.
Індіанці з прерій при¬крашали одяг пофарбованими голками дикобраза, намистом. Індіанці племен дакота, пано і сіу прикрашали себе гребенем із пір'я орла, що доходив до п'ят. Юнаки племені сіу носили довге волосся, яке прикрашали штучним ірокезом червоно-жов¬того кольору, зробленим із кінського волосся. Ірокез доповнювали пір'ям. Через плече пов'язували перев'язь, до якої прикріплювали маленькі люстерка. Воїни дакота носили довге волосся, доповнене рогоподібною прикрасою.
Вождь сіу формував короткий ірокез із пір'ям. У вухах носив сережки, на шиї — намисто із зубів тварин.
Воїни деяких невеликих племен американських індіанців прикрашали голову вінком із пір'я, що розходилося, наче промені (рис. 7.63).