Українське Бароко
У стилі західного бароко зводяться численні костьоли наприклад львівський Миколаївський костьол 1739 1745 рр. із традиційною базилікальною структурою будівлі, костьолами у стилі пізнього бароко й ін.
Найбільш яскравим і цінним пам’ятником барочної архітектури того часу став будинок Домініканського костьолу у Львові. Будувався він за проектом Яна де Вітте майстром Мартіном Урбанником 15 років (1749-1764рр). План костьолу має еліптичну форму з капелами з боків будинок має пластичний західний фасад із портиком і лукоподібним фронтоном. Будинок вінчає величезний купол на високому барабані Інтер'єр Домініканського костьолу величний, урочистий, прикрашений численними скульптурами.
Найбільш плідно працював на Західній Україні Бернард Меретин, який за порівняно короткий час побудував храми у Львові, Лопатині, Годовиці, Бусці, ратушу в Бучачі Меретин у своїй творчості віддавав перевагу скульптурам, том;, він у більшості випадків працював зі скульптором І. Пінзелем. Меретин — майстер того напрямку пізнього бароко, у фасадах якого вже бачиться наближення класицизму. У 1746—1764 pp. він будує на пагорбі південно-західної частини Львова один Із найкращих будинків барокової архітектури — собор Святого Юра. У плані храму спостерігається уступчаста композиція, переважають плавні криволінійні обриси, простежуються традиції українського зодчества.
До видатних пам'ятників пізнього бароко належить Успенський собор Почаївського монастиря на Тернопільщині. Собор був зведений у 1771 — 1783 pp. за проектом архітектора Готфріда Гофмана. Керував будівництвом львівський майстер П. Полейовський. Собор поставлений на двоповерховій терасі й прекрасно гармонує з навколишньою природою. Стрункі, ошатні вежі й фігурний фронтон, восьмигранний купол зі світловим ліхтарем, декор і білосніжний колір стін створюють життєрадісний образ, далекий від монастирського аскетизму.
У Чернівцях зберігся цікавий пам'ятник, побудований у 1767 р. на засоби, виділені Катериною II, — це Рождественська церква монастиря в передмісті Гореча. За планом і композицією церква типова для українського зодчества, але цікава вона деякими відмінностями: план більш витягнутий, є нижній цокольний поверх І верхній обхідний на стінах галереї, а також бійниці.
Трохи інакше в XVIII ст. розвивалася барокова архітектура в Наддніпрянщині й Східній Україні. Сюди нові віяння прийшли разом із петербурзькими зодчими. Але ще до співробітництва з ними в українській архітектурі відходять у минуле прийоми цегельної пластики, майстри штукатурять! прикрашають ліпленням фасади будинків. Прикладом може служити чудовий декор трапезної і собору Видубицького монастиря в Києві.
Невдовзі Києво-Печерська лавра задумала будівництво великої дзвіниці. Для цього були притягнуті закордонні майстри. У 1731 р. до Києва приїжджає великий петербурзький зодчий Іоганн-Готфрід (Іван Іванович) Шедель, і стиль українського бароко значно змінюється. Через те що Шедель був вихованцем німецької архітектурної школи, у його творчості виявлялася деяка сухість орнаменту.
Дзвіниця була найвищою будівлею, її висота складала 96,5 м. Така масивна споруда, вперше побудована в Україні, зводилася за принципом ордерної архітектури. Нижній ярус у вигляді п'єдесталу, другий ярус витриманий у формах римсько-доричного ордера, третій — іонічного й четвертий — коринфського Звідси видно, що для будівництва дзвіниці була використана класична схема ордерної архітектоніки, відома ще з споруди римського Колізею. У будівлі спостерігаються лише деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави. У будівництві дзвіниці застосовані нова для того часу техніка, зокрема, були спеціально виготовлені цільні керамічні коринфські капітелі, що були 154 см заввишки і 140 см завширшки. Сам Шедель сказав, що «ця дзвіниця» єдина й у Європі, і в Росії, іншої такої немає
Крім зведення дзвіниці, Шедель займається будівництвом Брами — західних воріт Софійського монастиря. Це замовлення він одержав (1745 р.) від київського митрополита Рафаїла Забаровського. Брама ε одним із найкращих.
І найбільш характерних пам'ятників українського бароко XVIII ст. Над проїзною аркою, оформленою колонами коринфського ордера, підносяться високий, криволінійного обрису бароковий фронтон, вкритий ніжним орнаментом, виконаним українськими майстрами.З робіт Шеделя слід також відзначити Софійську дзвіницю, що стала, як і Лаврська, однією з головних домінант Києва. Дзвіниця будувалася досить довго: на початку XVIII ст. був зведений перший поверх, у середині XVIII ст. були добудовані другий і третій яруси, увінчані високою барочною главою, і вже в XIX ст. був добудований четвертий ярус. Чотирикутні, зменшувані догори яруси дзвіниці вкриті вишуканою ліпною орнаментикою.
У і 847 р. у Києві починається будівництво Андріївської церкви — архітектурного шедевра світового значення.