Основні поняття про етикет

Де зароджувався етикет

Усім відомо, що Англію і Францію часто називають «класичними країнами етикету». Однак батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна, тому що ще в XV ст. у них відзначалися поклоніння грубій силі, неуцтво і т. ін. Звичаї в Німеччині й інших європейських країнах були не кращими. На їх тлі вигравала лише Італія. Облагороджування звичаїв в італійському суспільстві почалося в XIV ст. У цей період люди переходили від феодальних звичаїв до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніше, ніж в інших країнах.

Якщо порівнювати Італію XV ст. з іншими народами європейських країн, то відразу ж приверне увагу вищий ступінь освіченості, прагнення до багатства, витонченості, уміння прикрасити й урізноманітнити своє життя. У цей самий час і до середини XVI ст. Англія залишається країною варварів, тому що втягується в усе нові й нові війни. У Німеччині також лютують жорстокі й непримиренні війни, дворянство неосвічене, панує кулачне право, усі суперечки вирішуються силою Франція не визнає ніяких заслуг, крім військових, говорити про розвиток культури й науки смішно, тому що учених мужів вважають найнікчемнішими з людей.

Поняття про етикет

Етикет — слово французького походження, що означає манеру поводження До етикету зараховують правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві В основі етикету лежать правила поведінки, які є загальними, оскільки їх дотримуються не тільки представники якогось певного суспільства, але й представники будь-яких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. У кожній в етикет вносяться свої поправки і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичного розвитку, національними традиціями й звичаями.

Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:

придворний етикет — суворо регламентований порядок і форми поводження, встановлені при дворах монархів:

дипломатичний етикет — правила поведінки дипломатів й інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;

військовий етикет — звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;

загальногромадянський етикет — сукупність правил, традицій та умовностей, що дотримуються громадянами при спілкуванні один з одним.

Більшість правил дипломатичного, військового й загальногромадянського; етикету так чи інакше ідентичні. Відмінність полягає лише в тому, що в дипломатичному етикеті від точності дотримання правил етикету дипломатами залежите престиж країни, яку вони представляють. Недотримання правил етикету може призвести до ускладнень у взаєминах держав.

Зі зміною умов життя людства, розвитком освіти й культури одні правилі поведінки застарівають, інші коректуються або замінюються новими. Те, що раніше вважалося непристойним, стає загальноприйнятим, і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними: дотримання їх залежить від місця, часу й обставин. Поводження, неприпустиме в одному місці й за одних обставин, може бути, доречним в іншому місці й за інших обставин.

Норми етикету, на відміну від норм моралі, є умовними і мають характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що їй Кожна культурна людина повинна не тільки знати й дотримуватися основній норм етикету, але й розуміти необхідність певних правил і взаємин. Уміння правильно поводитися в суспільстві полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює стійкі взаємини

Тактовна й вихована людина поводиться відповідно до норм етикету не тільки на роботі та офіційних церемоніях, але й удома Натомість зустрічаються такі люди, які на роботі, зі знайомими і друзями ввічливі, запобігливі, а вдома ж із близькими не церемоняться, грубі й нетактовні Це свідчить про невисоку куль-гуру людини і погане виховання. Справжня ввічливість, в основі якої лежить доброзичливість, обумовлюється почуттям міри й такту, яке підказує, що можна, а чого не можна робити за тих чи інших обставин.