Культура після ІІ світової війни
Друга половина XX ст. стала новим етапом розвитку світової культури, який почався після другої світової війни і характеризує¬ться новими рисами, що виникли внаслідок змін у суспільстві.
По-перше, трансформація суспільства на Заході була пов'яза¬на з НТР, яка розгорнулась у 50—60-х pp. і триває донині. Почи¬наючи із Заходу, нові тенденції в культурі, житті людей пошири¬лися на весь світ. НТР стала однією з причин перетворення інду¬стріального суспільства у постіндустріальне.
По-друге, на розвиток культури впливає індустріалізація.
Індустріалізація, що дала людству досконалі технічні засоби й новітні технології, створила нові умови для тиражування й передавання культурної інформації про концерти, фестивалі, кон¬курси, експозиції. Зникла визначальна різниця між тим, де пере¬буває глядач, а де — витвір мистецтва. Споживачем "культурної продукції" є все суспільство.
По-третє, відбувається інформатизація культури, тобто надан¬ня духовному виробництву інформативного характеру. Розвива¬ються комп'ютерні мережі, найяскравішим втіленням яких є Інтернет, що сприяє виникненню "інформаційного суспільства".
По-четверте, поряд з інформатизацією культури відбувається її технізація — залежність від рівня й характеру машинних техніч¬них засобів як передавання культурної інформації, так і її вироб¬ництва. Тепер комп'ютер може створювати витвори мистецтва.
По-п'яте, в нашому небезпечному світі люди чимраз частіше доходять висновку, що весь світ єдиний. Внаслідок цього в куль¬турі формується нова тенденція — космізація, тобто розуміння загальної (космічної) єдності людини і навколишнього природ¬ного середовища. Саме в цій сфері налагоджуються взаємини між країнами Сходу і Заходу. А космізація культури, своєю чергою, привела до екологізації культури, спрямованої на охорону нав¬колишнього середовища. У 70-х pp. виник масовий рух за охоро¬ну природи — "зелені", було сформовано міжнародний рух "Грін-піс" ("Зелений світ"). Космізація та екологізація сприяють поши¬ренню гуманістичних аспектів у культурі.
По-шосте — взаємопроникнення культур різних регіонів. За¬раз у науці й суспільній свідомості поширюється усвідомлення глобалізації соціальних і культурних процесів у сучасному світі, що сприяє активному діалогу культур Заходу і Сходу, пошукові точок дотику, взаємодії й трансформації культур. Так, скажімо, кращі характерні риси західної культури — дух демократії та громадянського суспільства, динамізм, орієнтація на новизну, ствердження гідності й поваги до людської особистості, ідеали волі, рівності, толерантності, — запозичають передові країни Азії та Африки.
На західне суспільство навзаєм позитивно впливають духовно-моральні системи східних країн, які орієнтуються на високі духовні основи в людській особистості й критично ставляться до всього плотського, приземленого.
По-сьоме, поряд із тенденціями інтернаціоналізації у світово¬му культурному процесі відбувається бурхливий розквіт національ¬них культур, особливо в умовах здобуття незалежності держава¬ми "третього світу". Це зробило світову культуру кінця XX ст. надзвичайно різноманітною.
По-восьме, у другій половині XX ст. провідну роль почина¬ють відігравати масова культура і поп-культура, які, на відміну від елітарної, орієнтуються не на реалістичні образи, а створю¬ють світ міфічних героїв (Супермен, Бетмен, Міккі Маус і т. д.).
По-дев'яте, у багатьох галузях мистецтва в повоєнні роки з'я¬вилися нові течії та стилі, наприклад, в архітектурі — споруди з бетону і скла. У кінематографі широко використовується ком¬п'ютерна графіка, з'являються нові напрями в музиці: рок-музика, поп-музика, рок-опера — поєднання класичного й сучасного стилів і т. д.
По-десяте, в повоєнний час було створено авторитетні міжна¬родні організації, які клопочуться проблемами культури у світо¬вому масштабі. Зокрема, ЮНЕСКО чимало зробила для збере¬ження культурної спадщини минулого, сприяє розвиткові націо¬нальних культур, особливо країн Сходу й Латинської Америки, приділяє велику увагу питанням міжнародного наукового й куль¬турного співробітництва.У другій половині XX ст. людство зробило величезний крок в оволодінні таємницями природи та їхньому практичному за¬стосуванні. Відкриття і мирне використання атомної енергії, осво¬єння космосу, поява нових технологій змінили організацію та управління виробництвом. Корінний переворот у продуктивних силах суспільства, коли наука перетворилася на безпосередню продуктивну силу, дістав назву науково-технічної революції (НТР). Початком НТР вважають 50-ті pp., коли стали до ладу перші атомні електростанції, було запущено перший супутник Землі, розпочалося використання у промисловості електронно-обчислювальних машин. Характерні риси НТР: універсальність (охоплює всі галузі) і пришвидшення науково-технічних перетво¬рень (скорочує час між відкриттям і впровадженням). Розгортан¬ня НТР привело до активізації соціально-економічних процесів у світі. Наука, що раніше виступала лише як джерело нових техніч¬них ідей, перетворилася на безпосередню виробничу силу. Ви¬робництво ставило завдання перед наукою, а наука пропонувала нові технології виробництву. Якщо на першому етапі НТР тільки робилися перші кроки в цьому напрямі, то на другому етапі, у 60-ті pp., масовою стала автоматизація виробництва: широко використовувалися роботи, автоматизовані системи управління виробництвом.