Мережа мереж "iнтернет"
Це почалося в 1969 з ARPANET - експерименту, який був фінансований Агенцією передових дослідницьких проектів Міністерства оборони США. АRPANET поєднувала університети, воєнні установи та їх підрядчиків. Відділ захисту інформації повинен був перевірити можливість створення мереж, які могли б протистояти навіть частковому зруйнуванню (подібному до ядерного бомбардування), і, все ж таки, функціонувати. Це використовувалося для того, щоб зв'язатися не тільки з воєнними структурами, але й з великою кількістю університетів, для спільного проведення досліджень методів підтримки зв'язків при ядерному бомбардуванні. Спочатку засновники ARPANET дозволяли вченим тільки увійти до системи і запустити програму на віддаленому комп'ютері. Але скоро до цих можливостей додалась ще передача файлів, електронна пошта та списки розсилки. Все це забезпечувало спілкування дослідників, які цікавляться спільними галузями науки і техніки.
Поряд з розвиненням ARPANET розвивались і інші мережі. Дуже швидко стала необхідною потреба в нових способах зв'язку. Ще з 1973 року, за 10 років до революції персональних комп'ютерів, агенція ARPA під своєї новою назвою DARPA почала здійснювати програму, метою якої було визначити, яким чином зв'язати мережі між собою так щоб урахувати той факт, що кожна з мереж використовує різні методи передачі інформації. При належній реалізації для зв'язку між мережами можуть бути задіяні шлюзи, які дозволяють трафіку без усяких перешкод переходити від однієї мережі до іншої.
Наступна стадія у розвитку Інтернет була у 1980-ці, коли National Science Foundation ( NSF), за допомогою технології, яка була розроблена для ARPANET. Була створена загальнонаціональна мережа, яка складалася з п'яти загальнонаціональних суперкомп'ютерних центрів. Вони були зв'язані з сусідніми університетами і дослідницькими центрами. Це надало будь-якому комп'ютеру мережі змогу надсилати повідомлення через сусідів, щоб зв'язатися з будь-яким іншим комп'ютером.
NSF вдосконалив універсальний доступ освіти до мережі, за допомогою фінансування зв'язків університетського містечка, проте, тільки, якщо університетське містечко мало план пропонувати доступ іншим. Сьогодні NSFNET поєднує уряд, університети, дослідницькі та комерційні установи в усьому світі.
Сьогодні до Інтернет підключено мережі , які охоплюють всі континенти, навіть Антарктику, і з'єднують кожне місто на планеті. Ви можете їхати по інформаційному супершосе поза Великою стіною Китаю, мандрувати у Великих Пірамідах Єгипту, біля Британії, поперек піщаних дюн Пустелі Сахара, долати непрохідні джунглі Африки, стародавні руїни інків у Південній Америці, і назад, у ваше рідне місто, не встаючи з Вашого комфортного стільця.
Багато користувачів і вдома, і на роботі бажали б одержати доступ до величезних ресурсів мережі. Найпростіше рішення для цього - модем та комутоване з'єднання з вузловим комп'ютером (по телефонній лінії). Для оволодіння Інтернет необхідно бажання одержати інформацію, уміння працювати на комп'ютері та наявність доступу до Інтернет. Найважливіше - бажання одержати інформацію. Саме Інтернет може запропонувати те що потрібно: необхідні для Вас відомості, причому саме тоді, коли вони необхідні.
В разі виникнення питань чи при потребі якоїсь інформації звертайтеся за E-mail адресами: Валентина Колос Світлана Кудрявцева
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:
1. Що таке Інтернет?
2. Як виникла мережа Інтернет?
ЛІТЕРАТУРА
Эд Крол. Все об Internet. Руководство и каталог. Киев, Торгово-издательское бюро BHV, 1995, 591с.
Richard J.Smith, Mark Gibbs. Navigating the Internet. SAMS PUBLISHING, A Division of Prentice Hall Computer Publishing, Indianapolis, 1994, 640p.
Graig Hunt. TCP/IP. Network Administarition. O'Reilly & Associates, Inc. 103 Morris Street, Suite A Sebastopol, CA 95472, 1994, 474p.Cricket Liu, Jerry Peek, Russ Jones, Bryan Buus, and Adrian Nye with Gred George, Neophytos Iacovou, Jeff LaCoursiere, Paul Limdner, and Graid Strickland. Managing Internet Information Services. O'Reilly & Associates, Inc. 103 Morris Street, Suite A Sebastopol, CA 95472, 1994, 630p.