Інформатика і обчислювальна техніка
Інформатика - наука, що досліджує закони і методи переробки і накопичення інформації.
Ускладнення сучасного промислового виробництва, необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузямивиробництва, науки, освіти. Для ефективного управління досить складною системою, наприклад підприємством чи галуззю виробництва, потрібно в стислі строки обробляти величезні потоки інформації.
Об’єктивна можливість такого управління з’явилось лише завдяки досягненням математики, кібернетики, теорії інформації, а також розвитку електронно - обчислювальної техніки.
Слово “кібернетика” (гр. ”мистецтво керманича”) вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.
Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер.
Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації).
Ефективне і якісне управління складними динамічними системами в наш час немислиме без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).
З давніх часів люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Однак до недавнього часу машини полегшували лише фізичну працю людини. Діяльність, пов’язана з розумовою працею, обходилась без серйозної участі машин.
Створення швидкодіючих ЕОМ справедливо вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів.
Приклад. Англійський математик ХІХ віку Вільям Шенкс потратив більше 20 років життя на обчислення числа з точністю 707 значущих цифр. Цей результат - рекорд обчислень ХІХ століття. Однак виявилось, що Шенкс помилився на 520 знаці. (1853-1873рр.) ці числа за його проханням були зображені на могильній плиті.
1981 рік - учень 9 класу м. Арзамас С.Баталов обчислив більше 50 тисяч знаків за годину (БЕСМ - 6 - більше мільйона операцій в секунду). Шенку потрібно було б не менше 200 тисяч років.
Вже найперші обчислювальгні машини (25 грудня 1951 року - вступила в дію МЕСМ - перша в СРСР ЕОМ - С.О. Лєбєдєв) одержали 2 тис. знаків . В 1961 році - 100 тисяч знаків (за 9 годин). Сьогодні відомо більше півмільйона знаків числа .
Отже, обчислювальні машини здатні дуже швидко і точно виконувати арифметичні розрахунки. Але це вміння - не єдине і навіть не головне.Завдяки ЕОМ відбувається інтенсивний процес математизації не лишн природних і технічних, а й суспільних наук, математичні моделі широко використовуються в хімії, біології, медицині, економіці, психології, лінгвістиці. Розглянем деякі основні “професії” ЕОМ.
ЕОМ в АСУ Основу людино-машинної технології управління становить мережа сполучених між собою каналами автоматичного зв’язку обчислювальних центів різних рівнів (сюди входить розгалужена мережа терміналів - автоматизованих робочих місць адміністративно-управлінських працівників замість потоку паперової документації створюється кругообіг машинно-орієнтованої інформації. У пам’яті ЕОМ, включених у систему, є постійно оновлювана інформаційна база, яка вичерпно характеризує всі рівні економіки. Є також система програм, які розв’язують практично всі або більшість задач економічного і соціальногоуправління. Це створює можливість не просто робити моментальні “знімки” стану н/г-ва, в даний момент, а й регулювати поведінку економіку як “живої” кібернетичної системи.