Інформаційна безпека в Intranet

Архітектура Intranet має на увазі підключення до зовнішніх відкритих мереж, використання зовнішніх сервісів і надання власних сервісів зовні, що висуває підвищені вимоги до захисту інформації.

У Intranet-системах використовується підхід клієнт-сервер, а головна роль на сьогоднішній день приділяється Web-сервісу. Web-сервери повинні підтримувати традиційні захисні засоби, такі як аутентифікації і розмежування доступу; крім того, необхідне забезпечення нових властивостей, особливо безпеки програмного середовища і на серверної, і на клієнтської сторонах.

Такі, якщо говорити зовсім коротко, задачі в області інформаційної безпеки, що виникають у зв'язку з переходом на технологію Intranet. Далі ми розглянемо можливі підходи до їх рішення.

Формування режиму інформаційної безпеки - проблема комплексна.

Заходу для її рішення можна розділити на чотири рівні:

• законодавчий (закони, нормативні акти, стандарти і т.п.);

• адміністративний (дії загального характеру, що починаються керівництвом організації);

• процедурний (конкретні міри безпеки, що мають справа з людьми);

• програмно-технічний (конкретні технічні міри).

У такому порядку і буде побудований наступний виклад.

ЗАКОНОДАВЧИЙ РІВЕНЬ

В даний час найбільш докладним законодавчим документом в області інформаційної безпеки є Кримінальний кодекс, точніше кажучи, його нова редакція, що вступила в силу в травні 1996 року.

У розділі IX (“Злочину проти суспільної безпеки”) мається глава 28 - “Злочину в сфері комп'ютерної інформації”. Вона містить три статті - 272 (“Неправомірний доступ до комп'ютерної інформації”), 273 (“Створення, використання і поширення шкідливих програм для ЕОМ”) і 274 - “Порушення правил експлуатації ЕОМ, системи ЕОМ чи їхньої мережі”.

Кримінальний кодекс коштує на стражу всіх аспектів інформаційної безпеки

- приступності, цілісності, конфіденційності, передбачаючи покарання за

“знищення, блокування, модифікацію і копіювання інформації, порушення роботи ЕОМ, системи ЕОМ чи їхньої мережі”.

РОЗРОБКА МЕРЕЖНИХ АСПЕКТІВ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ

Політика безпеки визначається як сукупність документованих

управлінських рішень, спрямованих на захист інформації й асоційованих з нею ресурсів.

При розробці і проведенні її в життя доцільно керуватися наступними засадами:

• неможливість минати захисні засоби;

• посилення самої слабкої ланки;