Діапазон комірок. Обчислення в комірках

Посилання на комірки бувають відносні, абсолютні та змішані.

Посилання, що включає назву колонки і номер рядка, є відносним. Під час копіювання формули таке посилання модифікується. Під час копіювання формули вліво чи вправо — змінюється назва колонки.

Наприклад: формулу «= СЗ + 25» скопіювали вліво на 1 колонку, формула змінилася на «= ВЗ + 25», у випадку копіювання вправо формула почала виглядати як «= D3 + 25».

Під час копіювання формули вниз або вверх—змінюються номери рядків. Якщо скопіювати формулу на 2 рядки вгору, то номер рядка зменшиться на 2 одиниці, якщо донизу —збільшиться.

от в абсолютних посиланнях перед назвою колонки або номером рядка стоїть спеціальний символ — $. Такі посилання не модифікуються, тобто під час копіювання, переміщенні такі адреси залишаються без змін. Наприклад: адреса — $F$6.

У змішаних посиланнях абсолютною є назва колонки або номер рядка. У них модифікується тільки відносна частина посилання. Наприклад: адреси — $G3; B$3.

Якщо у формулі є посилання на комірки, які знаходяться на іншому листі, то посилання повинно містити ім'я листа, знак оклику та адресу комірки. Наприклад: ЛистЗ!В2.

Аналогічно додається назва файла, якщо у формулі є посилання на комірки іншого файла. Наприклад: Книга2!ЛистЗ!С5.

Excel дає можливість призначати імена коміркам. Робиться це за допомогою команди Вставка/Ім'я/Присвоїти... У формулі можуть використовуватися посилання на комірки, які містять не адреси, а їх імена.

3. ВМІСТ КОМІРОК. ВВЕДЕННЯ І РЕДАГУВАННЯ ДАНИХ

Кожна комірка аркуша може або бути порожньою, або містити деякі дані. У комірки аркуша можна вводити дані різних типів: числові значення, текстові рядки, дату і час, формули. За допомогою команд Excel можна змінювати спосіб розміщення та представлення даних у комірках, форматувати їх (вибирати шрифт, колір, розмір і спосіб накреслення), задавати вид (формат) виведення дати й часу, регулювати розмір комірки, захищати дані від несанкціонованого доступу, щоб запобігти випадковій чи навмисній їх зміні.Щоб ввести число, зробіть активною необхідну комірку і наберіть число на клавіатурі. Під час введення цифр вони з'являються в активній комірці й у рядку формул. Дані, що вводяться, можна відразу редагувати. Натискання Enter фіксує введення і зберігає введене значення в комірці. При цьому за замовчуванням активізується комірка, розташована під поточною. Цей параметр можна змінити, виконавши команду Сервіс/Параметри (Сервис/Параметры). У діалоговому вікні, що відкрилося, на вкладці Виправлення (Правка) варто вибрати потрібний напрямок зсуву. Можна після закінчення

введення натиснути один із клавішів і, t, <-,->. При цьому буде

збережене введення й активізована сусідня (відповідно з натиснутою стрілкою) комірка. Відразу після початку введення в рядку формул з'являються дві кнопки: № — кнопка скасування, Й—кнопка введення. Натискання кнопки скасування рівносильне натисканню клавіша Esc: воно скасовує введення, не зберігаючи значення. Натискання кнопки введення рівносильне натисканню Enter.

Введення тексту аналогічне введенню числових значень. Якщо потрібно, щоб Excel сприйняла числове значення як текст (наприклад, коли числа використовуються як заголовки рядків чи стовпчиків таблиці), варто набрати символ апострофа перед числом. Наприклад, під час введення '12345 у комірці буде збережене текстове значення 12345 (без апострофа). Той самий результат буде, якщо взяти число в лапки і поставити перед ним знак рівності. Наприклад, введення '12345 еквівалентне введенню = "12345". Коли текст не поміщається в одній комірці, він виводиться, перекриваючи сусідні (хоча значення зберігається в одній комірці). Якщо вводити тепер текст у перекриту комірку, то частину введеного раніше тексту не буде видно. Якщо треба бачити весь текст, слід збільшити ширину стовпчика. Двічі клацніть на межі стовпчика в рядку заголовків (мал. 10). Ширина стовпчика автоматично настроїться на максимальну довжину значень у цьому стовпчику.