Механiзацiя лiчби. Машина Паскаля. Рахiвниця
1623-1624 рр. В.Шиккард (професор Тюбингенського унiверситету) в листах Й.Кеплеру описав новий пристрiй - "годинник для лiчби", тобто лiчильну машину. Даних про будову цiєї машини дуже мало, але на початку 60-ч рр. нашого столiття за описами її вiдновили вченi Тюбингенського унiверситету. У нiй були механiзованi операцiї додавання i вiднiмання, а множення i дiлення були механiзованi частково. 1642 р. 18-рiчний французький математик i фiзик Блез Паскаль створює першу модель обчислювальної машини, що могла виконувати арифметичнi операцiї.
1645 р. Арифметична "Паскалiна", або "Колесо Паскаля", набирає остаточного вигляду. У 1649 р. Б.Паскаль одержує королiвський привiлей на виготовлення та продаж своєї машини. До наших днiв збереглося вiсiм його машин.
1654 р. Р.Бiссакар, а в 1657 р., незалежно вiд нього, С.Патридж (Англiя) розробили прямокутну логарифмiчну лiнiйку, конструкцiя якої в основному збереглася до наших днiв.
[ на початок ]
Лiчильнi машини Морленда, Лейбнiца, Перро.
1658 р. У "Переписнiй книзi дiлової казни патрiарха Никона 1658р." зустрiчається слово "рахiвниця". Рахiвницi вже виготовлялися в Росiї для продажу.
1666 р. С.Морленд будує першу в Англiї машину, що може додавати.
1670 р. Г.Лейбнiц дав перший опис власного арифметичного iнструмента - першої лiчильної машини, яка механiчно виконувала додавання, вiднiмання, множення та дiлення. Остаточний варiант був завершений у 1710 р. Лейбнiцом була зроблена спроба створити алгебру логiки, iнтегрального числення.
1683 р. Т.Еверард пропонує лiнiйку для вимiрювання об'ємiв (iз двома рухомими повзунками i введеною вперше зворотною шкалою).
1700 р. Француз К.Перро видає в Парижi "Збiрник багатьох машин", де описує "рабдологiчний абак" - машину, що обчислює суму й вiдрiзняється за конструкцiєю вiд "Паскалiни".
1761 р. Англiєць Д.Робертсон створив лiнiйку для навiгацiйних розрахункiв, обладнану бiгунцем. Iдею такого пристрою висував I.Нютон приблизно в 1660 р.
Свiтова iсторiя розвитку цифрової обчислювальної технiки
i поява перших ЕОМ.
Стислий огляд.
за матерiалами книги Б.М.Малиновського
"Нариси по iсторiї комп'ютерної науки та технiки в Українi"
Навальний розвиток цифрової обчислювальної технiки (ОТ) та становлення науки про принципи її побудови i проектування почалося в 40-х роках нашого сторiччя, коли технiчною базою ОТ стала електронiка, потiм мiкроелектронiка, а основою для розвитку архiтектури ЕОМ - досягнення в галузi штучного iнтелекту.
До цього часу протягом майже 500 рокiв цифрова обчислювальна технiка зводилася до найпростiших пристроїв для виконання арифметичних операцiй над числами. Основою практично усiх винайдених за 5 сторiч пристроїв було зубчате колесо, розраховане на фiксацiю 10 цифр десяткової системи числення.