Основи роботи з цифровими картами

Відображенням свого просторового положення людство почало займатися дуже давно, фактично з початку усвідомленого існування. Це справа згодом було названо - картографією. Наукою картографія стала в сучасну епоху. Як у всякої науки, у неї своя термінологія, методичні основи, школи і визнання. Електронні обчислювальні машини із самого початку застосовувалися для проведення розрахунків, пов'язаних із визначенням положення в просторі. Найбільше широко ці задачі вирішувались у бізнес розрахунках та військовій справі. Бізнес розрахунки проводилися для оцінки економічної ситуації і складання прогнозу. У військовій справі це були розрахунки для систем наведення зброї і керування бойовими діями. Як у першому, так і в другому випадку обробляються величезні масиви інформації представленої як бази даних, частина яких описує просторове положення об'єктів, що обраховуються.

Поява приладів, що дозволили візуалізувати результати таких розрахунків і визначило появу систем, у яких рішення приймається не тільки на підставі обчислень, але й у результаті просторового аналізу. Географічна карта здавна була засобом для прийняття рішень про положення в просторі. На ній приймаються, і зараз, рішення про взаємне положення об'єктів, обчислюються відстані від об'єкта до об'єкта, виробляється прокладка маршруту й обчислення його довжини.

В електронному вигляді географічна карта зветься цифровою. На ряду з термінами, що ввійшли у повсякденний лексикон, що принесла епоха бурхливого розвитку обчислювальної техніки, термін "Цифрова карта" міцно зайняв своє місце. Цифрові карти застосовуються, як у глобальних системах прогнозування погоди і геоморфології, так і в дуже примітивних портативних індикаторах положення на місцевості в межах якого-небудь промислового об'єкта. Точно так як і картографія, у свій час придбала обрису науки, так і цифрова картографія стала наукою з усіма властивими їй атрибутами.

ГІС - технології з використанням ЦК

На цифрових картах будуються спеціальні програмні комплекси для вирішення спеціальних задач керування, контролю і прогнозування. Ще один термін, що приніс прогрес в обчислювальній техніці - "Геоінформаційні системи". Геоінформаційні системи вирішують усі задачі керування, контролю і прогнозування, а також багато іншіх й основу цих рішень складають цифрові карти.

Будь-які галузі діяльності людини можуть бути названі технологією, тільки тоді, коли вони пройшли стадію ретельної підготовки, були реалізовані і постійно контролюються до моменту її завершення. А також – приносять прибуток.

Технологія цифрових карт припускає етапи:

- планування виробництва й реалізації

- виробництва - чи підтримки збереження-відновлення.

На кожнім з етапів не можливо обійтися без сучасних досягнень в області інформаційних технологій. До досягнень інформаційних технологій, що дозволили ефективно і широко використовувати цифрові карти і ГІС можна віднести багаторазове збільшення продуктивності обчислювальних систем і зниження вартості на ці системи, збільшення обсягів носіїв інформації і збільшення швидкості зчитування з них, створення недорогих пристроїв вводу/виводу, розвиток систем комунікацій.

Концепція побудови цифрової карти

Класифікаційна структура.

Цифрова карта є одним з видів інформаційної системи і тому має власну структуру. Створення структури починається з вироблення визначень і відносин. У цифровій карті ці визначення і відносини виражаються через класифікатор інакше класифікаційну структуру.

Терміни класифікації.

Визначення, застосовувані для позначення об'єктів вхідних у класифікатор відповідають термінам галузі в який буде використовуватися цифрова карта, а також лінгвістичним правилам словостворення, тобто вони повинні бути зрозумілі фахівцям, що працюють у даній галузі, сприятливі і прості.