Операційна система MS-DOS
Що таке операційна система
Операційна система персонального комп'ютера — це комплекс програм, які в першу чергу забезпечують роботу всіх пристроїв ПК, дозволяють виконувати різноманітні команди по керуванню комп'ютером та запускати на виконання прикладні програми. Однією з найпоширеніших операційних систем для IBM-сумісних ПК є MS-DOS (MicroSoft Disk Operation System — дискова операційна система фірми Microsoft). Ця система була спеціально розроблена за замовленням фірми IBM у 1981 р. і з того часу зазнала значних змін і вдосконалень. Як і кожний програмний продукт серйозних фірм, нові розробки MS-DOS мають так звані версії (version). До теперішнього часу випущено 6 версій цієї операційної системи: 1.0, 2.0,..., 6.0. Якщо система не зазнає суттєвих змін, а виправляються, наприклад, лише помилки (буває і таке!), то у номері версії це відображається додаванням порядкових цифр після крапки. Так, розвитком версії 3.0 були версії 3.1, 3.2, 3.3. Надалі ми будемо говорити тільки про основні версії (1–6).
Свого часу фірма IBM придбала у фірми Microsoft ліцензію на MS-DOS і почала продавати її разом із своїми комп'ютерами під назвою PC-DOS (Personal Computer Disk Operation System — дискова операційна система персонального комп'ютера). Між згаданими операційними системами є деякі відміни, але вони настільки незначні, що ми майже не будемо казати про них.
Складові частини операційної системи
Операційна система MS-DOS складається із таких шести частин.
*Базова система введення-виведення (BIOS), як ми вже казали, являє собою комплекс програм, що записаний у ПЗП (ROM) ще при виготовленні комп'ютера, і забезпечує найпростіші операції по підтримці роботи всіх компонент ПК. Перш за все BIOS здійснює перевірку працездатності головних пристроїв ПК після його вмикання (POST — Power On Self Testing). Потім він проводить ініціалізацію ПК та передає управління на так званий Boot Sector.
*Завантажувач операційної системи (Boot Sector) — це коротка програма (512 байт), що знаходиться у першому секторі кожного системного диска (гнучкого або жорсткого), і основна задача якого полягає у завантаженні в пам'ять ПК програм операційної системи, які містяться у файлах (точне означення цього поняття буде дано нижче) IO.SYS та MSDOS.SYS. Під системним диском ми будемо розуміти спеціальним чином підготовлений під час форматування диск, на якому містяться вказані два файли та файл COMMAND.COM.
*Файл IO.SYS є розширенням BIOS і змінюється (вдосконалюється) від версії до версії, в той час як BIOS залишається консервативною, незмінною частиною системи.
*Файл MSDOS.SYS реалізує основні послуги DOS на вищому рівні. Після завантаження файлів IO.SYS та MSDOS.SYS в оперативну пам'ять ПК вони залишаються там аж до вимкнення комп'ютера і повністю забезпечують його роботу. Зауважимо, що файли IO.SYS та MSDOS.SYS в операційній системі PC-DOS мають назви IBMBIO.COM та IBMDOS.COM, відповідно.
*Командний процесор COMMAND.COM обробляє (інтерпретує) команди, які одержані з клавіатури або з так званих batch-файлів, та виконує їх, завантажує та виконує прикладні програми. Командний процесор містить у собі так звані внутрішні (резидентні) команди DOS, про які мова піде далі. У разі необхідності значна частина COMMAND.COM вивільнює оперативну пам'ять, дозволяючи зайняти її прикладним програмам. Після того як останні завершать свою роботу, резидентна частина командного процесора відновлює COMMAND.COM у пам'яті.
*Утиліти DOS — це службові програми, що поставляються у складі операційної системи. Вони ще звуться зовнішніми (транзитними) командами DOS. Їх ми також розглянемо нижче. Зауважимо лише, що з широкої точки зору всі прикладні програми можуть розглядатися як утиліти DOS.
Файлова система MS-DOS
Програми, дані, які потрібні при роботі комп'ютера, зберігаються у файлах. Файл — це поіменоване місце на диску, в якому знаходиться інформація. Кожен файл має назву, що складається із імені та розширення. Ім'я файла може містити від 1 до 8 символів. Розширення може містити до 3 символів, а може бути і відсутнім. Деякі із символів ASCII заборонено вживати в іменах та розширеннях файлів. Ми не будемо говорити про них, скажемо тільки, що всі літери латинського алфавіту (великі чи малі) та цифри дозволені. Між іменем та розширенням ставиться крапка. Прикладами можуть служити назви розглянутих системних файлів: IO.SYS, MSDOS.SYS, COMMAND.COM.