Аналіз та обчислення дужкових виразів

У розділі 9 розглядалися дужкові арифметичні вирази, мова яких породжується розширеною LA(1)-граматикою G2:

( { 0, … , 9, ., c, i, n, o, s, +, *, -, /, (, ) },

{ E, T, F, A, C, D, N },

{ E  T { +T | -T }, T  F { *F | /F }, F  (E) | C | A,

C  N (E), N  'sin' | 'cos',

A  D { D } [ . { D } ], D  0 | … | 9 },

E ).

Імена A, C, N є скороченнями фраз "Arithmetic constant", "Call of function", "Name of function" відповідно, тобто "Арифметична стала", "Виклик функції", "Ім'я функції".

Побудуємо програму Aexval аналізу та обчислення арифметичних виразів на основі програми Aexan із попереднього підрозділу. Нехай вираз подається в кількох рядках, і ознакою кінця є порожній рядок. Читання лексем виразу задається модулями Glx та Inbuf, означеними в розділі 20. Замість функції getc добування наступного символу з програми Aexan використовується функція getlx добування наступної лексеми, а замість поточного символу ch – поточна лексема lx типу Tlx. Ознака наявності лексеми, що повертається з функції getlx, присвоюється бульовій змінній islx.

Підпрограми для нетерміналів A, N тут не створюються, оскільки аналіз лексем, позначених ними, уже задаєно в модулі Glx. Кожна з процедур E, T, F перетворюється на функцію обчислення тієї частини виразу, яка аналізується при виконанні її виклику. Побудуємо їх таким чином, щоб за помилкового виразу з них поверталося значення 1.

Згідно з продукціями граматики G2, функція F обчислення множника у виразі має такий вигляд:

function F : real;

begin

if ( lx.lxt = par ) and ( lx.prt = '(' ) then

begin

islx := getlx ( lx ); F := E;

if islx and ( lx.lxt = par ) and ( lx.prt = ')' )

then islx := getlx ( lx )

else begin error; F := 1 end

end

else

if lx.lxt = con then