Гіпертекст як засіб нелінійної репрезентації тексту

Властивості ідеалізованої гіпертекстової системи

БД - мережа текстуальних вузлів, що мисляться як гіпердокумент. Вікна на екрані відповідають вузлам у базі даних, кожний вузол має ім'я, яке завжди відображається у вікні, проте тільки обмежена кількість вузлів “відкрито” на екрані одночасно.

Стандартна віконна операційна система дозволяє оперувати вікнами у такий спосіб: вікна можуть бути переставлені, змінені в розмірах, закриті і залишені у вигляді маленьких віконних іконок.

Позиція і розмір вікна є наче натяком для виникнення певної асоціації. Користувач може закрити вікно після будь-яких змін, що, проте, залишить вузол в базі даних. Доторк миші до іконки закритого вікна відчиняє його.

Вікна можуть містити будь-яку кількість іконок зв'язку. Таким чином, іконка є не тільки замінником тимчасово відстороненого вікна, але і ознакою зв'язку - коротким текстуальним полем, що нагадує зміст вузла, на який вона вказує. Клік мишею на іконці зв'язку призводить до того, що система знаходить відповідний вузол і для нього відкриває нове вікно.

Користувач може легко створювати нові вузли і зв'язки (анотацію, коментар, деталізацію).

База даних може бути переглянута в такі 3 способи:

1.шляхом слідування зв'язкам і відкриття вікон послідовно для перевірки їхнього змісту;

2. дослідженням мережі (або її частини) відповідно до деякого рядка знаків, ключового слова або значення певних атрибутів;

3.шляхом просування по гіпердокументу, використовуючи вікно перегляду (browser), яке відображає мережу графічно.

Як тільки документ стає достатньо складним, у ньому легко заблудиться. Вікно перегляду відбиває частину або весь гіпердокумент у вигляді графу, забезпечуючи значною мірою контекстуальні і спеціальні натяки (вказівки), що викликають у користувача певні асоціації і допомагають прийняти рішення стосовно подальших кроків. Використання вікна перегляду подібно візуальним “натякам” при перегляді деяких сторінок у книзі, а також у тих випадках, коли користувач забув усе, крім візуального відображення - картинки того, як розміщені відповідні вузли.

Основні критерії для оцінки потужності гіпертекстових систем

Ієрархічність (чи можливе сполучення ієрархічності з неієрархічністю).

Графова структура (чи підтримуються неієрархічні (кросреферентні) зв'язки).

Типи зв'язків ( чи існує класифікація).

Атрибути ( чи може користувач зазначати для вузлів і зв'язків пари <атрибут/значення>).

Шляхи ( чи можуть вузли і зв'язки бути виділені в окремий об'єкт).

Версії ( чи можуть вузли або зв'язки мати декілька версій).

Серійний перегляд ( чи може гіпердокумент бути переглянутий за допомогою завдання деякої серії знаків (наприклад, ключових слів)).

Редактор тексту (який редактор застосовується для роботи з наповненням вузла).

Спільне використання ( чи можуть декілька користувачів одночасно редагувати гіпердокумент).