ПРОТОКОЛИ I СТАНДАРТИ
В свою чергу, три верхнiх рiвнi, що забезпечують логiчну взаємодiю прикладних процесiв, функцiонально об'’днуються в абонентську службу.
2. Протоколи локальних мереж.
Пiд протоколами локальних мереж розумiють набiр протоколiв першого i другого рiвнiв еталонної моделi, що визначають архiтектуру локальної мережi, в тому числi її топологiю, середовище передачi, технiчнi засоби i протоколи. Основоположними для локальних мереж є стандарти серiї IЕЕЕ. З допомогою цих стандартiв були визначенi: основна термiнологiя, архiтектура i протоколи двох нижнiх рiвнiв Еталонної моделi взаємодiї вiдкритих систем. Структура стандартiв IЕЕЕ зображена на рис.2.
802.1
Загальний документ
802.2
Управлiння логiчним каналом
802.3802.4802.5802.6802.11802.12
Управлiння доступом до середовища передачi
Рис.2. Структура стандарту IЕЕЕ.
Стандарт IЕЕЕ 802.1 є загальним документом, який визначає архiтектуру та прикладнi процеси системного управлiння мережею, методи об’єднання мереж на пiдрiвнi керування доступом до середовища передачi. Вiдповiдно до даного стандарту канальний рiвень розбитий на два пiдрiвнi: УЛК – управлiння логiчним каналом та УДС – управлiння доступом до фiзичного середовища.
Як приклад, стандарт IЕЕЕ 802.6 розроблений для локальних мереж, якi охоплюють площу радiусом до 25 км та використовують технiчнi засоби кабельного телебачення. Цей стандарт передбачає передачу даних, мови, зображень i дозволяє створювати так званi мiськi локальнi мережi.
В даний час продовжуються роботи по стандартизацiї локальних комп’ютерних мереж. Так, в пiдкомiтетi IЕЕЕ 802.11 розробляється стандарт на радiомережi для мобiльних комп’ютерiв, а в комiтетi IЕЕЕ 802.12 розглядається стандарт на високошвидкiснi комп’ютернi мережi 100VG-AnyLAN.
В 1985 роцi серiя стандартiв IЕЕЕ 802 була прийнята Мiжнародною органiзацiєю стандартiв за основу мiжнародних стандартiв фiзичного i канального рiвнiв ISO/DIS 8802/2.2 - ISO/DIS 8802/5.
3. Транспортнi протоколи.
Транспортнi протоколи призначенi для забезпечення надiйного зв’язку в процесi обмiну iнформацiєю мiж абонентами комп’ютерної мережi. Як вiдомо, якiсть передачi iнформацiї багато в чому визначається використовуваною лiнiєю зв’язку. Наприклад, комутованi телефоннi канали мереж загального користування характеризуються вiдносно високим рiвнем перешкод. При використаннi таких каналiв в комп’ютерних мережах необхiдно приймати додатковi заходи по пiдвищенню надiйностi передачi даних. В свою чергу, оптоволоконнi лiнiї зв’язку характеризуються низьким рiвнем перешкод. В даному випадку достатньо використовувати мiнiмальний набiр транспортних послуг та найпростiший протокол обмiну iнформацiєю. Особливого значення транспортнi протоколи набувають в комп’ютерних мережах, середовище передачi в яких характеризується вiдносно високим рiвнем помилок та низькою надiйнiстю передачi даних.
В даний час в основному використовується i вважається достатньо надiйним протокол, вiдомий пiд назвою “протокол управлiння передачею” або ТСР (скорочено вiд Transmission Control Protocol). Протокол ТСР виявився достатньо вдалим i був покладеним в основу стандартного мiжнародного протоколу транспортного рiвня. Вiдповiдно МККТТ визначив рекомендацiю Х.224 для транспортного протоколу, а також рекомендацiю Х.214 для транспортної служби.