програму, що запускається і видає на екран меню з двох пунктів

Завдання. Скласти на одній з алгоритмічних мов програму, що запускається і видає на екран меню з двох пунктів (табуляція, вихід).

На вибір першої опції меню згенерувати два однакових масиви Х и Y цілих чисел у діапазоні від -20 до 32 (кількість елементів – 2000). Масив X відсортувати методом вибору, Y – методом пухирця, визначивши витрачений час на кожний з методів. Зробити висновки.

На вибір другої опції меню опції чи меню натисканні користувачем на клавішу ESC здійснити вихід із програми.

Зміст

 Вступ………………………………………………………………….3

• Загальний опис роботи з файлами…………………………3

• Компоновка………………………………………………….5

 Інструкція користувачу……………………………………………...9

 Лістинг програми……………………………………………………10

 Висновки…………………………………………………………….18

Вступ

Ітераціия властива людині, рекурсія божественна. - Л. Пітер Дойч

Всі нетривіальні програми складаються з декількох роздільно компільованих одиниць (їх прийнято називати просто файлами). Розглянемо, як роздільно відкомпільовані функції можуть бути в обігу одна до одної, як такі функції можуть спільно користуватися даними (розділяти дані), і якомога забезпечити погодженість типів, що використовуються в різних файлах програми. Сюди входять передача параметрів, параметри за замовчуванням, перевантаження імен функцій, та опис і визначення функцій.

Мати всю програму в одному файлі зазвичай неможливо, оскільки коди стандартних бібліотек і операційної системи знаходяться десь в іншому місці. Крім того, зберігати весь текст користувачевої програми в одному файлі як правило непрактично і незручно. Спосіб організації програми в файли може допомогти читачу охопити всю структуру програми, а також дати можливість компілятору реалізувати цю структуру. Оскільки одиницею компіляції є файл, то в усіх випадках, коли в файл вноситься модифікація (яка б мала вона на була), весь файл потрібно компілювать ще раз. Навіть для програми помірних розмірів час, що витрачається на перекомпіляцію, можна значно зменшити з допомогою розбиття програми на файли підходящих розмірів.

Звичайна СІ-програма являє собою визначення функції main, що для виконання необхідних дій викликає інші функції. Зв'язок між функціями здійснюється по даним шляхом передачі параметрів і повернення значень функцій. Але компілятор мови СІ дозволяє також розбити програму на декілька окремих частин (вихідних файлів), відкорегувати кожну частину окремо, і після цього об'єднати всі частини в одину, що виконується файлом за допомогою редактора зв'язків. При такій структурі вихідної програми функції,що знаходяться в різних вихідних файлах можуть використовувати глобальні зовнішні змінні.

Всі функції в мові СІ по визначенню зовнішні і завжди доступні з будь-яких файлів. Наприклад, якщо програма складається з двох вихідних файлів, як показано нижче., то функція main може викликати будь-яку з трьох функцій fun1, fun2, fun3, а кожна з цих функцій може викликати будь-яку іншу.

main ()

{ ...